Круглий стіл на тему «Право на страйк та локаут»

8 квітня 2015 р., представники Федерації роботодавців автомобільної галузі взяли участь в круглому столі, що був організований Федерацією роботодавців України за підтримки Міжнародної організації праці.

В обговоренні права на страйк та локаут взяли участь представники Федерації – Мірошниченко О., заступник голови Ради Федерації, Колишко Р., директор департаменту розвитку трудового потенціалу та корпоративної соціальної відповідальності, Глоба Д., представник Федерації металургів України. Міжнародну організацію праці представляли Крістіан Хесс, Драган Радич, а також Матіас Торн, радник Міжнародної організації роботодавців, та інші члени Федерації роботодавців України.

Перш за все, на круглому столі був презентований загальний огляд законодавства України щодо страйків та проаналізовані основні законодавчі заборони реалізації даного права. В ході дискусії Д. Глоба, спікер даного питання, ознайомив присутніх з цікавим судовим прецедентом Європейського суду з прав людини по справі В. Тимошенко проти України щодо заборони проведення страйку. 

Не менш цікавою видалась дискусія щодо нової моделі вирішення трудових спорів в Україні, презентованої представником ФРУ, Р. Колишко.

Доповідач визначив основні риси нової моделі, що полягають у такому:

1. Класифікація трудових спорів за предметом спору - на спори про права та спори про інтереси, яка обумовлюватиме порядок та процедуру їхвирішення.
2. Обов’язковість рішень органів, що створюються відповідно до закону для вирішення трудових спорів, та визначення чіткого механізму виконання цих рішень.
3. Визначена роль профспілок і організацій роботодавців та їх представників у процедурах вирішення трудових спорів на всіх рівнях – від робочого місця до національного рівня.
4. Відповідальність за порушення законодавства про трудові спори.
5. Системна державна професійна підготовка незалежних посередників, трудових арбітрів.

Досить цікавою для учасників круглого столу видалась ідея щодо класифікації трудових спорів. Окрім звичного виду спорів про права, пропонується також виокремити спори про інтереси.

Спір про інтереси - цеспір, якийвиникаєпід час переговорівщодо укладення нової або внесення змін до чинної колективної угоди будь-якого рівня, коли між сторонами недосягнутозгодистосовнопевнихзобов’язань (положень). Спір про інтереси породжується не існуючими правами, а інтересомоднієїізсторінстворититаке право шляхом включення його до колективної угоди і незгодою іншої сторони.

Крістіан Хесс, представник Міжнародної організації праці ознайомив учасників круглого столу зі стандартами роботи цієї організації, а також поділився позицією МОП щодо права на страйк. Окремо було розглянуте питання права на страйк у секторі транспорту на прикладі декількох країн світу.

Однією з найцікавіших дискусій круглого столу точилась навколо презентації Драгана Радича «Страйки та локаути в європейському регіоні - огляд».

На початку презентації доповідач ознайомив присутніх з терміном «локаут».

Локаут – це повне або часткове тимчасове закриття підприємств, що запроваджують один або декілька роботодавців.

Локаути бувають таких типів:

1.      Локаути-напади, що націлені на попередження роботодавцем страйків.

2.      Захисні локаути.

Інститут локауту в різних країнах світу по різному врегульований на законодавчому рівні.

Так, наприклад, Литва, Греція, Португалія та Словенія забороняють проведення локаутів, тоді як в Австрія, Бельгія, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Ісландія, Німеччина, Голландія, Румунія, Швеція та Великобританія дозволяють роботодавцям застосовувати подібний захід.

Проте, навіть в країнах, де локаут дозволений, типи процедури та інші умови організації та проведення локауту розняття.  Досить яскравим прикладом законодавчого різноманіття врегулювання інституту локауту є врегулювання обов’язку роботодавця здійснювати виплати своїм співробітникам. Так, в Німеччині та Естонії при локауті працівники не отримують заробітної плати. В Австрії, Італії, Голландії та Великобританії роботодавці зобов’язані виплачувати повний оклад не допущеним до роботи працівникам в результаті оголошеного локауту. В Чехії організатори локауту зобов’язані виплачувати 50% окладу своїм працівникам та 100% соціальних відрахувань в бюджет.

Підсумовуючи дану дискусію, учасники дійшли висновку, що локаути як інструмент вирішення спору досить рідко використовуються роботодавцями на практиці, навіть в тих країнах, де це дозволено.

З усіма згаданими презентаціями Ви можете ознайомитися за посиланнями нижче.