FAU's position on the Free Trade Agreement with Turkey

Федерація роботодавців автомобільної галузі засвідчує повагу та висловлює позицію щодо перезавантаження переговорного процесу з укладення Угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною та можливої лібералізації ввезення в Україну транспортних засобів вироблених у цій країні.

На сьогоднішній день автомобільна промисловість Туреччини знаходиться в стадії розквіту і займає лідируючі позиції в загальному експортному ринку країни.

І хоч через пандемію коронавірусу, виробники транспортних засобів Туреччини були змушені зупинити виробництво, але висока конкурентоздатність їх продукції дозволила швидко відновити темпи росту і обсяги продажу.

Так за даними Асамблеї експортерів Туреччини (TIM), автомобільна промисловість у 2020 році склала 15% від загального обсягу експорту в країні і стала лідером з експорту уже 15-й рік поспіль. Найбільші імпортери - країни ЄС.

На території Турецької Республіки розташовані і працюють 13 автомобільних заводів таких всесвітньо відомих брендів як Нonda, Hyundai, Fiat, Ford, Isuzu, Renault, Toyota, які виробляють усі види автотранспортних засобів, більшість моделей з яких за своїм ринковим позиціонуванням є прямими конкурентами продукції українських підприємств, а їх дистрибуція включена у глобальні
дистриб'юторські мережі транснаціональних автомобільних компаній.

Дефіцит торгового балансу в частині торгівлі автотранспортними засобами між Україною та Туреччиною за останні шість років складає більше 440 млн. дол. США. Постачання автотранспорту з Туреччини охоплюють більше 6% від загального обсягу імпорту автомобілів в Україну, при тому, що з території України на турецький ринок було експортовано лише 1 авто.

Вітчизняні автомобілебудівні підприємства працюють без жодних преференцій у створенні нових виробничих потужностей, впровадженні технологій, доступу до дешевих кредитних ресурсів, у той час як турецька автоіндустрія має значні державні дотації на розвиток та податкові пільги.

Так через застосування спеціального споживчого податку, розміри якого коливаються від 45% до 145%, регулюється кон'юнктура на внутрішньому авторинку, а через звільнення від митних зборів та ПДВ на обладнання, скорочення загальнодержавних та місцевих податків для інвесторів, підтримки процентної ставки у національних позиках та позиках валютних, підтримка виплат соціального страхування створюються умови для приходу у країну зовнішніх інвесторів.

В Туреччині існують вільні економічні зони, а саме: Зони Розвитку Технологій (TDZ), Організовані Промислові Зони (OIZ), Експортні Вільні Зони (EPZ), де існують особливі умови для стимулювання виробництва складної продукції та її експорту, зокрема:

•  не справляється ПДВ у разі придбання землі;
•  звільняється від сплати податку на нерухомість на 5 (п'ять) років, починаючи з дати завершення будівництва підприємства;
•  існують пільгові тарифи на використання водопостачання, електрики і газу;
•  у разі необхідності для компанії об'єднання або поділу земельних ділянок, податок на землю не стягується;
•  існує визволення від муніципальних податків на будівництво і експлуатацію підприємства;
•  компанії звільняються від муніципального податку на утилізацію твердих відходів;
•  повне (100%) звільнення від сплати: корпоративного податку, митних зборів і зборів, ПДВ і спеціального споживчого податку, гербового збору та податку на нерухомість;
•  немає податку на прибуток від логістичних послуг в EPZ при експорті товарів.
•  звільнення від сплати прибуткового податку на зарплату службовців компаній в EPZ, за умови, що компанія експортує не менше 85% обсягів продукції (товарів), згідно з міжнародними стандартами FOB;
•  товари компаній в EPZ можуть перебувати необмежений термін;
•  відсутні обмеження на прибуток, отриманий компаніями в EPZ. Грошові доходи можуть вільно переводитися, як за кордон, так і в Туреччину. Та інші умови.

Таким чином, підписання угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною практично повністю зупинить розвиток машинобудівної галузі, оскільки всі перелічені пільги в Україні відсутні та лягають на собівартість виробленої продукції й роблять її не конкурентоздатною за ціною. Тому при державних закупівлях перевага буде віддаватися тим виробникам у яких ціна продукції менша у порівнянні з іншими учасниками, що знову буде не на користь вітчизняним виробникам транспортних засобів.

Враховуючи нерівний потенціал двох країн в галузі автомобілебудування і реалізації власної продукції, а також суттєве падіння обсягів виробництва на підприємствах вітчизняного автомобілебудування, відсутність в Україні системної державної підтримки інвесторів, зростаючий вплив імпорту автотранспортних засобів на платіжний баланс України в цілому і на вітчизняний автопром зокрема, необхідно переглянути умови майбутньої Угоди про створення зони вільної торгівлі з Туреччиною, яка планується до підписання, врахувати поточний економічний стан та інтереси вітчизняних автовиробників і відмовитися від лібералізації і так достатньо м'яких умов доступу на український ринок автотранспортних засобів товарних позицій 8603, 8702, 8703, 8704 згідно УКТЗЕД, запчастин та комплектуючих до них.

Презентація