Викиди від транспорту і як з ними боротися. Частина 2

Ми вже розповідали про те, який вплив на екологію мають автомобілі (подробиці за посиланням).

Але не автомобілями єдиними… І сьогодні ми докладніше поговоримо про усі види транспорту та їх роль у забрудненні навколишнього середовища.  

Втім, наша головна мета – не звинувачувати транспорт у всіх кліматичних проблемах. А з’ясувати, як переключити транспорт в еко-friendly режим.

Для цього ми задали кілька питань представникам Центру екологічних ініціатив «Екодія» – Ірині Бондаренко, експертці з транспорту, та Марині Ратушній, експертці з питань промислового забруднення.

І їх відповіді – це докладна дорожня карта для України на шляху до екологічного та стійкого розвитку

Який вплив на довкілля спричиняє транспорт в ЄС та Україні?

Транспорт забруднює повітря. Автомобілі на двигунах внутрішнього згорання приносять комфорт небагатьом, та завдають шкоди всім навколо: здебільшого оксидами сірки, азоту та карбону, сажею та дрібнодисперсними частками, що викидаються у повітря.

У Києві до пандемії ковіду до 90% викидів шкідливих речовин були від транспорту. Суміш із кисню та продуктів згорання бензину і дизелю – одна з причин серцево-судинних та респіраторних захворювань.

Крім забруднення повітря, транспорт є джерелом приблизно 12% викидів парникових газів в Україні, що спричиняють зміну клімату. У країнах із вищим ВВП на душу населення частка викидів від автотранспорту ще вища, тож з економічним розвитком Україна може очікувати подальшого збільшення викидів від авто. 

Якщо говорити про ЄС, то транспорт генерує чверть всіх викидів парникових газів, 71,7% з яких - дорожній транспорт (легкові автомобілі, фури, автобуси тощо).

Проте транспорт у містах можна розглядати не лише як джерело викидів парникових газів, а і як рушій переходу до кліматичної нейтральності.

Хоча цей сектор і не може стати повністю кліматично нейтральним, бо не поглинає викиди, а лише продукує їх, у нього є великий потенціал до скорочення викидів. Для цього потрібне відповідне законодавче підкріплення та державні цілі.

Яка динаміка забруднення повітря від транспорту в ЄС – обсяг викидів зростає чи зменшується? Що зумовлює таку динаміку? Яка ситуація спостерігається в Україні?

Коли в стратегіях розвитку ідеться про викиди, зокрема від транспорту, частіше за все маються на увазі викиди парникових газів, ніж про забруднюючі речовини. У них спільні джерела проте різні наслідки. У першому випадку (парникові гази) ці викиди впливають на зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері та накопичення в ній тепла, що є рушієм зміни клімату. Чим більше таких викидів, тим більше хвиль тепла, посух в одних місцях та надлишкових опадів в інших, також через зміну клімату піднімається рівень океану та затоплюються прибережні території.

Коли ж ми говоримо про забруднення повітря, то наслідки – це здоров’я людей та інших живих організмів: загострення серцево-судинних та респіраторних захворювань. Вже навіть є дослідження, що мешканці міст із забрудненим повітрям тяжче переносять захворювання на коронавірус та більше летальних випадків.

За даними Світового Банку, на сектор транспорту в Україні припадає 40% забруднювачів повітря. У 2002 році забруднення повітря перевищило національні стандарти якості повітря в найбільш населених і промислово розвинених містах України. Незважаючи на те, що стандарти якості атмосферного повітря в Україні жорсткіші, ніж стандарти, рекомендовані Рекомендаціями ВООЗ щодо якості повітря для Європи, майже всі великі українські міста їх перевищили.

Оскільки в Україні продовжує зростати автопарк транспортних засобів на двигунах внутрішнього згорання, якість повітря в містах продовжує погіршуватися.

Яких заходів вживає ЄС для зменшення викидів від транспорту? Які кроки для цього робить Україна? Що Україна має ще зробити у сфері транспорту, щоб покращити ситуацію із забрудненням повітря?

Для подолання вищезгаданих проблем Європейський Союз шукає шляхи скорочення викидів через відмову від викопного палива та розвиток сталої транспортної інфраструктури. ЄС має на меті скоротити викиди від транспорту на 90% відсотків та створити кліматично нейтральний континент до 2050 року.

Європейський Зелений курс визначає 10 основних цілей, деталізованих у Стратегії сталої і розумної мобільності.

До 2030-го року:

1. Мінімум 30 млн транспортних засобів з нульовим рівнем викидів буде в експлуатації на європейських дорогах;
2. Мінімум 100 європейських міст будуть кліматично нейтральними;
3. Поїздки швидкісним залізничним сполученням збільшаться вдвічі;
4. Заплановані подорожі (міжміським громадським транспортом) до 500 км на території Євросоюзу будуть кліматично нейтральними (не на літаку);
5. Максимальна автоматизація мобільності;
6. Судна з нульовим рівнем викидів будуть готові до продажу.

До 2035-го року:

7. Літаки великого розміру з нульовим рівнем викидів будуть готові до продажу;

До 2050-го року:

8. Майже всі автомобілі, вантажівки, автобуси та інші важкі транспортні засоби будуть з нульовим рівнем викидів;
9. Вантажні перевезення залізницею збільшаться вдвічі;
10. Поїздки швидкісним залізничним сполученням збільшаться втричі.

Ці пункти є релевантними і для України. Україна має великий потенціал для розвитку громадського транспорту та велосипедного руху, а також залізничного і водного транспорту для пасажирських і вантажних перевезень, тож ці пункти зі Стратегії можуть стати орієнтиром для українських міст та уряду.

Завдяки полегшеному оподаткуванню ввезення електромобілів Україна уже створює стимули для розвитку електромобільності, тож тепер доцільно зосередитися на рекомендаціях з розширення мережі електрозарядних станцій і стимулюванні використання електровелосипедів та електросамокатів.

А інтеграція транспортної мережі України у Транс’європейську транспортну мережу TEN-T, що складає значну частину Стратегії мобільності ЄС, потребує розробки Планів сталої міської мобільності в українських містах.

Україна планує стати кліматично нейтральною до 2060 року, а отже, сектор транспорту приверне ще більше уваги. Але наразі бачення розвитку транспорту в Україні далеке від скорочення викидів парникових газів.

У аналітичному огляду до Другого національно-визначеного внеску Міндовкілля прогнозує зростання частки електромобілів у парку легкових авто до 3%.

Проте приріст автопарку електромобілів на 3% за 10 років – це природний плин речей і, скоріше за все, цей показник і без того буде перевиконаний до 2030-го року. Згідно з дослідженням Transport&Environment, у 2026-го році електрокари зрівняються в ціні з автомобілями на двигунах внутрішнього згорання і надалі ставатимуть дешевшими, що призведе до зростання їх кількості в автопарку. Тож Україна може поставити вищу частку електромобілів в якості цілі.

В цьому ж огляді Міндовкілля зазначає декілька ініціатив, які дійсно можуть допомогти скоротити викиди, проте вони поки не є офіційними планами Уряду:

• ввести плату за реєстрацію автомобіля відповідно до рівня викидів забруднюючих речовин та парникових газів;
• ввести щорічний екологічний податок на автомобілі на двигунах внутрішнього згорання;
• розробити плани розвитку стійкої мобільності на міському рівні.

Але цього не достатньо. Щоб викиди у секторі транспорту реально скорочувалися, у НВВ2 потрібно закласти такі цілі (за умови роботи електротранспорту від відновлюваних джерел енергії):

1. Збільшити частку міських поїздок громадським транспортом до понад 50% (а там, де уже 50% – утримувати цю частку), і не допускати падіння на менш ніж 35%. Тут ідеться саме про електричний громадський транспорт: трамваї, тролейбуси (у т.ч. з автономним ходом) та електробуси. Маршрутки на дизелі та подібні до них транспортні засоби потрібно  виводити з ужитку.
2. Зменшити до 10% частку пасажирських поїздок приватними автомобілями у містах, при цьому заохочувати заміщення їх електромобілями.
3. Збільшити пасажирські поїздки велосипедами, самокатами та іншими засобами мікромобільності до 10-20%, залежно від розміру міста.
4. Збільшити популярність і можливість пересування пішки (наземні пішохідні переходи, занижені бордюри, містопланування “центр поруч з домом”, розвиток багатофункціональних кварталів).
5. Перевести 75% наземних вантажних перевезень з доріг на залізницю. Нині цей показник в Україні впав порівняно з 2010-м роком з 60% до 51,6% у 2018-му році. За умови електрифікації колій залізниця має всі шанси стати найменш вуглецеємним засобом перевезення вантажів.
6. До 2030-го року збільшити електрифікацію колій до 70%. Зараз цей показник складає 47,2%.
7. Відмовитися від опалення пасажирських вагонів вугіллям.
8. Збільшити частку пасажироперевезень залізницею до 15%.

Окреслені цілі можуть допомогти досягти кліматичної нейтральності до 2050-го року.

Крім того, будь-яка нова інфраструктура має будуватися з урахуванням невідворотності зміни клімату і необхідності адаптації до неї.

Що передбачає European Green Deal для транспортного сектору? Чи досяжні поставлені цілі, на вашу думку?

Транспортні цілі та ініціативи Європейського зеленого курсу детально описані у Стратегії сталої і розумної мобільності ЄС, що була видана у грудні 2020 року. Це стратегічний документ Європейського Союзу, який має трансформувати європейську транспортну систему так, щоб викиди від транспорту скоротилися на 90% до 2050 року, а міста стали більш стійкими до майбутніх криз.

Стратегія передбачає ініціативи та стимули з прискорення використання транспорту з нульовими викидами (не лише електротранспорту, а й велосипедного та мікромобільного руху), використання відновлюваної енергії для живлення транспорту, переведення вантажних перевезень на залізничний і водний транспорт, прискорення виходу на ринок електричних вантажівок, літаків та суден, жорсткіше оподаткування викидів вуглецю та забруднюючих повітря речовин (застосування принципу «забрудник платить»).

Стратегія сталої мобільності ЄС зазначає, що цифровізація транспортних послуг має сприяти зниженню викидів від транспорту. Так, впровадження швидких мультимодальних систем вантажних та пасажирських перевезень.

Для пасажирських перевезень йдеться, поміж іншого, про повсякчасне впровадження єдиного квитка на громадський транспорт, синхронізація приміських сполучень з міськими, аби зекономити час на пересадках.

Мобільність має бути справедливою для кожного, що означає облаштування громадського транспорту та інфраструктури у містах для потреб маломобільних людей та осіб з інвалідністю.

Безпека руху також є одним з пріоритетів Стратегії. Пропонують боротися з трьома головними чинниками смертельних ДТП: перевищення швидкості, вживання алкоголю та розсіяне водіння (наприклад, коли водій відволікається на телефон). Показники смертності на дорогах мають наблизитися до нуля у всіх країнах ЄС до 2050 року.

Як Україна може долучитися чи вже долучається до реалізації Green Deal?

Уряд України заявив про підтримку Європейської зеленої угоди та задекларував наміри рухатися на зменшення викидів, зокрема, і від транспорту. Міністерство інфраструктури має на контролі Стратегію сталої і розумної мобільності ЄС.

Дії на впровадження транспорту з нульовими викидами можна розділити на національний і місцевий рівень:

Що можна зробити на місцевому рівні, аби Україна рухалася в одному напрямку зі Стратегією мобільності ЄС?

Розвиток громадського транспорту:

• Модернізовувати громадський транспорт і переводити його на електричний (трамваї, тролейбуси, тролейбуси з автономним ходом). Трамвай — найбільш ефективний вид транспорту, тож має бути в пріоритеті. Якщо його неможливо збудувати, варто забезпечити інші види наземного громадського транспорту смугами для руху громадського транспорту, щоб пасажирський транспорт оминав затори і прибував вчасно.
• Провести оптимізацію маршрутів з урахуванням часу на пересадки, щоб зробити час у дорозі для пасажирів максимально ефективним.
• Містам, що розташовані на вузлах Транс’європейської транспортної мережі, необхідно розробити і впроваджувати Плани сталої міської мобільності.
• Громади з розвиненою мережею залізниці мають включити міські залізничні перевезення у систему міських перевезень, аби розвантажити наземний громадський транспорт.
• Організувати сполучення залізницею, а не маршрутками, з передмість до міст, де знаходяться робочі місця, та синхронізувати міський транспорт з приміським, аби зменшити час на пересадки.
• Впроваджувати єдиний квиток на всі види транспорту (розрахований на час поїздки) — це не лише зекономить час на пересадки і заохотить громадян користуватися громадським транспортом, а і зменшить потребу в маршрутках.
• Впроваджувати електронні безпаперові форми оплати за проїзд.
• Громадський транспорт має приходити за розкладом вчасно, а інформування про розклад має відбуватися і онлайн, і на зупинці.
• Зупинки громадського транспорту мають бути освітлені, захищені від дощу та вітру, безпечні.
• Створювати можливості для міського прокату електромобілів.

Розвиток велосипедного транспорту та мікромобільності:

• Розробити план (концепцію, стратегію) розвитку велосипедної інфраструктури і рухатися за ним, аби забезпечити будівництво велоінфраструктури там, де потрібно, а не там, де є місце.
• Збудувати безпечну, розгалужену і зрозумілу велосипедну мережу, особливо на міських магістралях.
• Розвивати прокати велосипедів та електросамокатів.
• Створювати стимули користування велосипедом, заохочувати туристів до велопоїздок, а офісні центри та заводи — до організації велопоїздок на роботу.

Розвиток пішохідного руху:

• Всі бордюри у місцях перетину дороги мають бути занижені і, за можливості, позначені тактильною плиткою.
• Підземні переходи мають бути продубльовані наземними регульованими переходами.
• Тротуари, переходи, вулиці та площі мають якісно освітлюватися вночі.
• Впроваджувати платне паркування і унеможливлювати паркування на тротуарах.

Підвищення безпеки руху:

• Будувати конструктивні елементи заспокоєння руху на дорогах (антикишені, підвищені наземні переходи, «берлінські подушки», шикани тощо).
• Встановлювати камери фіксації порушень Правил дорожнього руху, зокрема, перевищення дозволеної швидкості, проїзду по смугам громадського транспорту та інших порушень.
• Контролювати нелегальне паркування, особливо у місцях, де припарковані авто обмежують оглядовість (на перехрестях, пішохідних переходах та перед ними).
• Збирати, публікувати та аналізувати дані, вести розслідування ДТП за участі вразливих учасників руху (пішоходів, велосипедистів, маломобільних людей тощо).

Що можна зробити на національному рівні?

• Розробити і впровадити прозору й автоматичну систему обрахунку вуглецевого сліду.
• Збирати дані щодо вуглецевого сліду від різних видів транспорту та робити їх публічними.
• Впровадити системи оподаткування купівлі, власності та користування автомобілів за принципом «забрудник платить»: дорожче для авто з високим рівнем викидів, дешевше для авто з низьким і нульовим рівнем викидів.
• Відновити державний техогляд автомобілів.
• Розробити та впровадити систему утилізації старих автомобілів.
• Відновити й удосконалити збір даних по викидах від пересувних джерел забруднення по регіонах (на місцевому рівні, на рівні населених пунктів) — для моніторингу показників викидів.
• Створити мережу для зарядки і заправки машин з нульовими викидами.
• Пропонувати і започатковувати дослідження та інновації у сфері зв'язності та автоматизованості транспорту, особливо мультимодального, та безпеки дорожнього руху (через університети, наукові інститути).
• Створювати мультимодальні опції для пересування пасажирів між містами, наприклад, пропонуючи квитки на маршрут (включно з пересадками), а не на кожен окремий вид потягу чи автобуса, та пропонуючи користуватися міським транспортом безкоштовно у день відправлення/прибуття потягу або літака, на який у пасажира є квиток.
• Збільшити частку електрифікованих колій залізниці до 70% до 2030 року (наразі електрифіковано близько 50%).
• Розвивати ділянки з обома видами колій, особливо у прикордонних районах, для спрощення сполучення з європейською залізничною мережею.
• Відмовитися від вугілля для опалювання вагонів залізниці.
• Сприяти розвитку вантажного транспорту з нульовими викидами та брати активну участь у заходах ЄС у цьому напрямі.
• Розробити і впровадити систему заохочення та співфінансування державою створення велосипедної інфраструктури у містах.
• Скасувати оподаткування на запчастини/елементи для виробництва і ремонту сталих видів транспорту (наприклад, велосипедів).

Федерація автопрому України вдячна експертам «Екодії» за інформативні матеріали та приділений час. Ми неодноразово підкреслювали, що тематика автопрому давно вийшла за усталені межі і охоплює також проблеми інфраструктури, енергетики, ІТ сектору. І безперечно – екології. Теми, яка була не на часі занадто довго, щоб можна було зволікати і далі.