Emissions from transport and how to deal with them

ЗАБРУДНЕНЕ ПОВІТРЯ ЯК СМЕРТНИЙ ВИРОК.

500 тисяч життів − така ціна забрудненого повітря в Європі

Що загрожує здоров’ю людей у багатьох містах? Мало хто про це замислюється, однак забруднене повітря займає четверте місце серед усіх ризиків для здоров’я після високого кров'яного тиску, дієт та куріння. Саме це стало причиною 500 тисяч передчасних смертей у Європі у 2018 році, зазначає Всесвітня організація охорони здоров'я за 2018 рік.

Тож забруднене повітря коштує дуже дорого. І у фінансовому плані також. Наприклад, у 2018 р. кожен житель міста в Європі в середньому витратив 1 250 EUR/рік на проблеми зі здоров’ям через погану якість повітря. Це складає приблизно 3,9% доходу в містах. У багатьох містах Болгарії, Румунії та Польщі соціальні витрати на охорону здоров'я забирають до 8-10% від заробленого доходу.

ОПЕРАЦІЯ ДЕКАРБОНІЗАЦІЯ

За 29% викидів в Європі відповідальний транспортний сектор (внутрішні та міжнародні перевезення).

За кількістю викидів парникових газів ЄС займає третє місце у світі. І левова частка викидів припадає саме на транспорт.

За даними Міжнародної ради зеленого транспорту, у 2018 році внутрішні та міжнародні перевезення відповідали за 29% загальних викидів парникових газів в ЄС.

При цьому найбільша частка усіх викидів парникових газів належить легковим автомобілям та фургонам – 18%, автобуси і вантажівки викидають 5%.

І ситуація з часом не поліпшується. Порівняно з 1990 р. викиди від транспорту зросли на 33%, хоча інші сектори промисловості зменшили їх кількість.  

Тож не дивно, що Європа значно стурбована станом екології та посилює заходи, щоб обмежити вплив транспорту на навколишнє середовище. І центральне місце у цій політиці відведено саме автомобільному транспорту.

Зараз автомобілі – найбільше джерело викидів (близько 71% у 2018 р.) серед інших видів транспорту. Але все може змінитись завдяки декарбонізації, яку найлегше здійснити саме для автомобілів, відзначає Європейське агентство захисту навколишнього середовища.

НУЛЬОВИЙ РІВЕНЬ ЗАБРУДНЕННЯ «НЕ ЗА ГОРАМИ»

Кожен зайвий грам СО2 буде коштувати виробникам автомобілів в ЄС 95 EUR

До вирішення проблеми забруднення повітря від автомобілів Європа підходить комплексно.

Наприклад, у багатьох районах із високим рівнем забруднення повітря від транспорту створюють зони з низьким рівнем викидів та впроваджують податки на затори.

Запроваджуються заходи і на загальнонаціональному рівні. Мова йде про визначення допустимої кількості забруднюючих речовин у навколишньому середовищі та зменшення загальнодержавних викидів. Крім того, діють стандарти викидів (норми викидів Євро 1-7) та вимоги до якості палива.

На рівні автовиробництва теж введені обмеження. Середній рівень викидів CO2 для нових автомобілів не має перевищувати 95 г на 1 км пробігу. А кожен зайвий грам СО2 коштуватиме виробнику 95 євро.

А нещодавно Європейська Комісія представила новий пакет пропозицій у рамках European Green Deal. І тут заплановані ще жорсткіші кроки на захист екології.

Глобальна мета – скоротити викиди на 55% у порівнянні з рівнем 1990 року, а до 2050 року звести їх до нуля. Цілком зрозуміло, що це неможливо без декарбонізації транспорту. Тож для трансформації автомобільного сектору передбачено свій сценарій.

За діючими екологічними нормами, з 2030 року викиди CO2 від нових легкових автомобілів мають знизитися на 37,5% в порівнянні з 2021 роком. Для автофургонів – на 31%. І для обох груп викиди мають скоротитится на 15% до 2025 року.

І навіть це не межа. Адже у планах ЄС – майбутнє з транспортом без викидів або з мінімальною їх кількістю. Тож Європейська комісія запропонувала більш амбітний план.

Середні викиди нових автомобілів мають знизитися на 55% з 2030 року та на 100% з 2035 року в порівнянні з рівнем 2021 року. Як результат –  з 2035 року усі продані нові автомобілі мають бути без викидів.

Екологічні амбіції ЄС в транспортній сфері не зупиняються на цих нововведеннях. Зміни також чекають і інфраструктурну політику. До 2025 року передбачається забезпечити понад 1 мільйон пунктів зарядки для електромобілів та приблизно 3.5 мільйони – до 2030 року.

Не всім автовиробникам вдається пройти цей челендж щодо зменшення викидів самотужки, тому вони вирішили об’єднатись. Адже у такому випадку регулятор розраховує середній показник СО2 не за окремою компанією, а всередині такого об’єднання.

І як наслідок, з’явилося багато автомобільних альянсів та партнерств. Наприклад, FCA об'єдналась з Tesla і Honda, Mazda – з Toyota, Ford – з Volvo і Polestar, а група VW створила альянс серед менших виробників, орієнтованих на EV – MG, Aiways, LEVC.

Результати такої екологічної політики вже помітні. Середні викиди CO2 від нових легкових автомобілів, зареєстрованих у Європі, зменшились на 12% порівняно з 2019 роком. Цьому значно сприяв швидкий розвиток ринку електромобілів. Адже частка продажів такого транспорту за рік зросла аж втричі – від 3,5% у 2019 році до понад 11% у 2020 році.

Але ми не були б до кінця об’єктивними, якби не згадали про викиди від електромобілів на рівні виробництва та споживання електроенергії. І навіть з урахуванням цього фактору електричний транспорт створює в середньому у три рази менше викидів СО2, ніж аналогічні дизельні чи бензинові автомобілі.

А тепер саме час згадати про плани ЄС досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Зокрема, за рахунок декарбонізації енергетичного сектору, тобто переходу на «чисту» енергетику. Тож поступово такі викиди від виробництва електромобілів та акумуляторів в ЄС будуть зменшуватися і вже через кілька десятиліть сягнуть нуля.

До речі, відмова від продажів автомобілів із викопним паливом і перехід на електротранспорт знаходить підтримку і в суспільстві. Дослідницька організація YouGov провела онлайн-опитування жителів з 15 європейських міст. І виявилося, що майже дві третини опитаних виступили за заборону продажів нових бензинових та дизельних автомобілів у Європі після 2030 р.

УКРАЇНА І ЇЇ «ЗЕЛЕНЕ» МАЙБУТНЄ

Коли в Україні можна буде дихати чистим повітрям на повні груди?

Як бачимо, в Європі тема захисту довкілля і «зеленого» енергетичного переходу стала вже ключовим орієнтиром для розвитку. Натомість Україна, схоже, лише починає мислити цими категоріями, адже за станом екології ми продовжуємо бити усі антирекорди.

Країна займає 5 місце в Європі за показником смертності на 100 тис. осіб від забрудненості повітря. Україна також зайняла 8-е в Європі і 43-є місце у світі серед країн із найбільш забрудненим повітрям у 2020 р.

Три міста входять до ТОП-25 найбільш забруднених міст Європи – це Дніпро, Київ та Одеса. До того ж серед світових столиць Київ – на 39 місці за забрудненістю повітря дрібними частинками.

Макроекономічні втрати від забруднення довкілля автотранспортом в Україні оцінюють в еквіваленті 2,5 млрд євро щороку. Така ситуація спричинена, зокрема, великою кількістю викидів від автотранспортних засобів, адже, середній вік парку легкових автомобілів в Україні – 22,7 роки. Це у два рази більше, ніж в ЄС (11,5 років).

За даними Кадастру викидів парникових газів України 2019 р. 12% парникових газів в Україні виробляються транспортом. Однак така ситуація вкрай нерівномірна по регіонам. Зокрема, у Києві близько 90% викидів спричинені саме транспортом.

Екологічна ситуація в Україні невтішна, тому весь транспортний сектор і його підгалузі мають проявити більше ініціативи, щоб хоча б наблизитись до досягнень ЄС у цій сфері, а головне – зробити чисте повітря знову нормою, а не розкішшю.