Interview with Anna Denisenko, LUN.City Urban Research Project Coordinator
Interview with Anna Denisenko, LUN.City Urban Research Project Coordinator

Чим дихають мешканці Києва, що забруднює повітря найбільше та як зробити місто екологічнішим – говорили з координаторкою проекту міських досліджень ЛУН.Місто Анною Денисенко.

Скажіть, будь ласка, чи комфортне життя в Києві та які найголовніші елементи визначають цей показник?

Забруднення, commute time та ціна – ми визначаємо такі три складові комфорту в місті.

Забруднення – це і екологічна ситуація – якість повітря, рівень озеленення, і, наприклад, шумове забруднення.

Commute time –  це скільки часу треба витратити, щоб дістатися з пункту А до пункту Б. Тут і трафік, затори, і рівень охоплення інфраструктурою, наприклад, дитячими садками.

Ціна – це скільки треба заплатити, щоб відчути себе у комфортному місті.

Тож складових комфорту багато, і наш проєкт міських досліджень аналізує кожну з них. Завдяки цьому кожен охочий зможе дати власну відповідь на питання «чи комфортне життя в Києві?».

Командою проєкту міських досліджень ЛУН.Місто розроблено карту з даними щодо якості повітря в Києві, яка визначає рівень забрудненості повітря в реальному часі. Скажіть, будь ласка, у яких регіонах міста найбільш чисте та найбільш забруднене повітря?

У Києві за 80-90% забруднення повітря відповідальний транспорт (звісно, не можна весь транспорт під одну гребінку і ставити в один ряд авто, що відповідають сучасним еко-стандартам, та авто, що не відповідають). Тож, якщо хочете дихати чистішим повітрям – краще проводьте більше часу подалі від доріг з інтенсивним рухом.

А залежність якості повітря від району, мікрорайону ми наразі досліджуємо.

Як давно Ви займаєтеся вимірюванням якості повітря? Чи є якась динаміка – ситуація з часом покращується чи погіршується? Чи змінилися показники забрудненості повітря у період карантинних обмежень?

Над мережею вимірювання якості повітря ЛУН Місто Air ми працюємо понад два роки. У вересні 2020 запустили її у Києві та передмісті. Зараз у Київській агломерації якість повітря у реальному часі вимірює понад 80 наших станцій.

Щодо загальної динаміки. Ми аналізували дані Центральної геофізичної обсерваторії з 1998 року. По низці домішок є погіршення – їх у повітрі стало більше.

Щодо впливу локдауну – ПРООН в Україні та ПРООН в Молдові спільно з Європейським космічним агентством аналізували це питання. Якщо коротко: у найбільших промислових регіонах ситуація з якістю повітря під час локдауну покращилася. У Києві ж під час торішнього локдауну показники PM2.5 та PM10 (дрібнодисперсного пилу) навпаки зросли. Бо у нас причина забруднення не в промисловості.

Які показники забруднення повітря Ви враховуєте у своїх дослідженнях?

Наша мережа станцій вимірює рівень дрібнодисперсного пилу – PM 1, PM 2,5, PM 10. Часточки PM 2,5 у 30 разів менші за діаметр волосини, тому можуть проникати у наші легені та навіть кров. Це призводить до серцево-судинних захворювань, захворювань дихальної системи, впливає на роботу мозку, ускладнює перебіг ковіду.

Розкажіть будь ласка, які головні забруднювачі повітря в Києві? В інших містах? Середній вік парку легкових автомобілів в Україні – 22,7 років, що більш ніж вдвічі більше, ніж у ЄС. Як це впливає на стан екології у місті?

У Києві головна причина проблем з повітрям – транспорт. За даними Case Україна, 28% українського автопарку складають автомобілі, що взагалі не відповідають жодним нормам, і їхні викиди в 4,5 рази перевищують сумарні викиди решти 72%.

Чи є повітря у Києві достатньо чистим та безпечним для життя мешканців? Скажіть, будь ласка, чим ризикують жителі міста із забрудненим повітрям?

Протягом осені 2020–весни 2021 наші станції регулярно фіксують перевищення концентрації дрібнодисперсного пилу. Влітку ситуація, скоріше за все, поліпшиться, але не через те, що стане менше викидів – просто завдяки метеоумовам, які не сприятимуть накопиченню шкідливих домішок у приземному шарі атмосфери. Тобто брудне повітря уходитиме вверх. Забруднене повітря є найбільшим ризиком для здоров’я серед усіх екологічних загроз, згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я. Тож цю проблему треба вирішувати, у цьому зацікавлені ми всі.

Розуміючи ситуацію із високим рівнем забрудненості повітря в Києві, які б Ви назвали умови для вирішення цієї проблеми? Чи поступовий перехід на електротранспорт створить позитивну тенденцію в подоланні забрудненості повітря?

Щоб дихати стало приємно, потрібно створювати альтернативу персональному транспорту – зручний, швидкий надійний громадський транспорт, популяризувати його. Ситуацію з повітрям покращуватиме і розвиток велоінфраструктури.

Поки у Києві ми бачимо зворотну тенденцію – рівень заторів за минулий рік тільки зріс.

Перехід на електроавтомобілі, сучасні авто також сприятиме позитивним змінам. Але затори так не зникнуть.

Чи плануєте Ви поширювати цей проект в інших регіонах? Які нові соціальні проєкти ЛУН плануються у майбутньому?

Так, плануємо, але це поки секрет :)

Будемо робити нові корисні дослідження щодо якості інфраструктури. І ще багато чого. Слідкуйте за новинами у нас на сайті та у телеграм-каналі.

І наостанок – трохи про Вас

Що б Ви запропонували зробити кожному?

Почати зміни з себе. Наприклад, згадати, наскільки екологічним є ваше авто і як часто ви використовуєте його без нагальної потреби.

Яким Ви бачите ідеальне місто? 

Ідеальне місто те – де хочеться ростити дітей та внуків.

Якби ви могли стати персонажем книги або фільму, то яким?

Урбан-супер-вумен – хоп і навела лад у місті :))

Дякуємо за увагу та приділений час!

 
Author: Прес-служба ФАУ
REVIEW №80 (20.04.2021) Cars without a driver. Utopia or challenge?
REVIEW №80 (20.04.2021)

Cars without a driver. Utopia or challenge?

See more
NEWS & INFOGRAPHICS
Top 10 countries in terms of car production
Top 10 countries in terms of car production
Top news of April 2021
Date: 05.05.2021