Представники ФРА взяли участь у круглому столі «Визначення вразливих секторів в країнах Східного партнерства»

23 червня 2016 року за ініціативи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій пройшов круглий стіл на тему «Визначення вразливих секторів в країнах Східного партнерства»

Представники Федерації роботодавців автомобільної галузі спільно з представниками експертного середовища України, Білорусі та Молдови обговорили питання адаптації та реформ в Україні та інших країнах Східного партнерства, а також перспективи машинобудівної галузі та нову модель енергетичної політики в регіоні.

Перспективам машинобудівної галузі в країнах Східного партнерства була присвячена друга панель, модератором якої виступив голова дослідницької групи Інститут світової економіки, Центр економічних та регіональних досліджень HAS (Угорщина) Агнес Жуномар. Співдоповідачами стали С. Навроцький,   виконавчий директор, CASE-Belarus, Білорусь, Я. Сідляренко, генеральний директор Corum Group, Україна та В. Бенч, дослідник, SFPA, Словаччина.

Країни Східного партнерства у спадок від Радянського Союзу отримали великі машинобудівні галузі. Як ми вже бачили у випадку країн Вишеградської групи, ці сектори можуть являти собою як Ахіллесову п'яту цих економік, так і величезний потенціал для розвитку.

 За статистичними даними експертів ситуація в машинобудівній галузі пострадянських країнах дуже складна, особливо в Україні, де важка ситуація в галузі супроводжується проблемою перезайнятості.

Для того, щоб змінити ситуацію на краще, експерти і учасники круглого столу дійшли згоди про  необхідність застосування на практиці так званого тріумвірату, що полягає в наступному:

1. Зусилля компанії.
2. Зусилля центрального уряду.
3. Зусилля місцевої влади.

Так, що стосується автомобілебудівних компаній, то їм потрібно нарощувати технологічних рівень підприємств, підвищувати рівень корпоративного управління, бути більш гнучкими та підвищувати рівень доходності від інвестицій. Хоча експерти зазначили, що проводити економічні складові змін досить важко через надвисоку залежність від курсу обміну національної валюти до курсу європейської валюти чи долару США.

Зусилля центрального уряду, передусім, мають носити системний та прогнозований  характер. Тоді як в Україні всі реформи носять фрагментальний характер. Аналізуючи реформи урядів України, Білорусі та Молдови, експерти зазначили, що в Білорусі реформи відсутні як такі, в Молдові була проведена досить успішна лібералізація зовнішньої торгівлі, а в Україні, окрім децентралізації та проголошень реформ не відмічений початок жодної реформи взагалі.

Що до місцевих ініціатив, то на сьогодні в усіх трьох країнах місцевих ініціатив не має, оскільки не має і фінансових можливостей для їх реалізації. Тоді як в країнах вишеградської четвірки саме місцеві ініціативи виходять на перший план. Так, наприклад, мер невеличкого польського містечка ініціював відкриття промислової зони,на що витратив 13 млн. євро. Результатом такої ініціативи стало залучення протягом наступних 7 років 200 млн. євро інвестицій.

Тож, для виходу підприємств машинобудівної галузі з кризи потрібні швидкі економічні реформи, доступ до дешевих кредитних ресурсів та відкритий діалог з владою як центральною, так і місцевою.

Презентації учасників круглого столу Ви можете знайти за цими посиланнями:

• В. Бенч - презентація;
• С. Навроцький - презентація;
• М. МакКензі - презентація;
• М. Балмаседа - презентація;
• О. Юрчак - презентація.