Введення імпортного збору як доказ безвідповідальної політики Уряду

25 лютого 2015 року Кабінет Міністрів України оприлюднив розпорядження №119 від 16.01.2015 р. «Про завершення консультацій з міжнародними фінансовими організаціями щодо стабілізації платіжного балансу України», яким ввів в дію додатковий імпортний збір - Закон України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до ст. XII Генеральної угоди про тарифи і торгівлю» №73 від 28.12.2014 р.

Ще на стадії роботи парламентарів над урядовим законопроектом національний бізнес та економічні експерти в один голос жорстко розкритикували ідею Кабінету Міністрів України за рахунок введення нових податків вирішувати питання наповнюваності бюджету. Додатковим важливим аргументом того, що закон сирий і його вплив на економіку країни не проаналізований, є відсутність в супровідних документах до закону обґрунтувань розмірів ставок додаткового імпортного збору, а також строку, на який пропонується його запровадити. При підготовці законопроекту Кабінет Міністрів України порушив ст.91 Регламенту Верховної Ради України, якою передбачена обов’язковість надання фінансових і економічних розрахунків. Єдине на що спромігся Уряд – це усно, під час обговорення проекту закону, озвучити міфічну суму можливих надходжень до бюджету в розмірі 17 млрд. грн., яка не була підтверджена жодним аналітично-інформаційним матеріалом.

Представники автомобільної промисловості окремо звернули увагу Уряду на негативний вплив документу на функціонування внутрішнього автомобільного ринку, що і так знаходиться на грані вимирання.  Враховуючи, що більшість автомобільних підприємств України використовують в своєму виробництві до 95% імпортних комплектуючих, а також обладнання та витратні матеріали, введення 5% імпортного збору призведе до підвищення вартості вироблених легкових автомобілів приблизно на 4,6%, що зробить цей товар,  особливо в світлі девальвації національної валюти, абсолютно недоступним.  Слід зазначити, що підвищення ціни торкнеться і бувших у використанні автомобілів, а також запчастин, обладнання та всіх позицій комплектуючих. Як наслідок, ввівши цей збір Україна тільки поглибить кризу на автомобільному ринку, чим спровокує зупинку всіх автомобільних заводів, мережу дилерських центрів та роботу ряду суміжних до автомобільної галузі підприємств, що негативно вплине на доходи бюджетів всіх рівнів, призведе до збільшення рівня безробіття та, як наслідок, збільшить навантаження на видаткову частину бюджету через необхідність сплачувати допомогу по безробіттю.

Україна в 2009 році вже мала негативний досвід вирішення проблем платіжного балансу, в результаті чого обсяги імпорту почали катастрофічно скорочуватися. Зростання платежів в державний бюджет відбувалось лише протягом першого місяця і, замість збільшення митних надходжень, державний бюджет втратив 0,5 млрд. грн.

За підсумками експертів Concorde Capital з огляду на падіння доходів населення та обмежений доступ імпортерів до валюти в 2015 році падіння імпорту може досягти 15-20%, а введення імпортного збору лише прискорить це скорочення.

Введення в дію Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до ст. XII Генеральної угоди про тарифи і торгівлю» негативно вплине не тільки на внутрішній ринок, а й на міжнародний торговий ринок та ринок з Європейським Союзом, не говорячи вже про загальний імідж країни на міжнародній арені.

Першою під загрозу підпадає дія торгівельних преференцій, що були надані Європейським Союзом. Адже обов’язковою умовою надання права на отримання преференцій у торговельному режимі ЄС, визначеною статтею 2 Регламенту (ЄС) №374/2014 від 16 квітня 2014 є “утримання України від введення нових мит або тарифів, що мають еквівалентну дію, та нових кількісних обмежень або заходів, що мають еквівалентний ефект, на імпорт вироблених в Союзі або від збільшення існуючих рівнів мит або тарифів, або від запровадження будь-яких інших обмежень з 23 квітня 2014 року”. Недотримання цієї умови дає можливість ЄК прийняти відповідний імплементаційний акт, що повністю або частково зупинить надання преференційного торговельного режиму (ст. 4 Регламенту (ЄС) №374/2014).

Ввівши додаткові обмежувальні заходи в сфері міжнародної торгівлі, Україна також створила сприятливі умови до значної кількості міжнародних торгових спорів в рамках Світової організації торгівлі. Адже єдиною міжнародною організацією, хто, за словами самих урядовців, погодив введення імпортного збору - є Міжнародний валютний фонд. Представництво ЄС справедливо передало повноваження з вирішення цього питання Світовій організації торгівлі, членом якої є Україна. Відповідно до діючих правил СОТ, Україна лише направила повідомлення про намір ввести додаткові імпортні мита, що було зареєстроване в СОТ 21.01.2015 року під номером 78.

Станом на 2 березня 2015 р. рішення СОТ по питанню введення Україною додаткових імпортних мит відсутнє, оскільки ще не відбулось засідання відповідного комітету організації. Інформацію про те, що Україна не закінчила процедури СОТ з погодження імпортних мит підтверджує і радник Президента України В. П’ятницький.

Відверте ігнорування Урядом як внутрішніх процедур прийняття законів, так і процедур міжнародних фінансових організацій є недолугим прикриттям непрофесійності та недалекоглядності менеджерів вищої ланки, що веде країну до повного економічного колапсу та руйнує і так непевний імідж України на міжнародній арені.