Верховна рада робить спробу удосконалити сферу поводження з відходами виробництва і споживання

17 вересня 2014 року Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону України України «Про упаковку та відходи упаковки» №4266 від 08.07.2014 р.

Даний законопроект розроблено в розвиток адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, визначених Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» (Директива ЄС 94/62/ЄС від 20.12.94 із змінами від 11.02.2004).

Ситуація, що склалася в Україні у сфері поводження з відходами виробництва і споживання, є критичною та однією з основних загроз екологічній безпеці країни. Сьогодні ніхто не володіє ситуацією на даному ринку та не відповідає за виконання норм утилізації і, як наслідок, екологічна ситуація в країні фактично не контрольована.

Слід зазначити, що не дивлячись на те, що даний законопроект розроблявся на підставі Директиви ЄС 94/62/ЄС від 20.12, тим не менш документ має ряд суттєвих недоліків, на які звертають увагу і експертне середовище, і Головне науково-експертне управління Верховної Ради України.

Більшість норм законопроекту мають виключно декларативний характер на відміну від названої Директиви ЄС, яка врегульовує питання від попередження утворення відходів упаковки до повторного використання пакувальних матеріалів. 

Так, наприклад, у статті 9 «Вимоги до упаковки» відсутні принципові вимоги до виробництва упаковки - щодо мінімізації маси упаковки при виробництві, мінімізації у пакувальних матеріалах кількості шкідливих та небезпечних для здоров’я людини і навколишнього середовища речовин, забезпечення санітарно-епідеміологічної безпеки упакованої продукції тощо), що мають бути закріплені у законодавчому акті і на підставі яких приймаються нормативно-технічні документи у відповідній сфері.

Деякі норми проекту містять суперечливі положення, що не узгоджені між собою. Зокрема, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 9 проекту передбачено, що упаковка має відповідати нормативним документам (ДСТУ,СОУ,ТУ), а у статті 13 проекту визначається, що «поводження з упаковкою та відходами упаковки здійснюється відповідно до технічного регламенту.

Не все так зрозуміло і з повноваженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері поводження з відходами упаковки. Так, запропоновані повноваження вказаного органу, як то затвердження форми заяви про включення до реєстру суб’єктів господарювання, зобов’язаних забезпечувати виконання норм з утилізації і переробки відходів упаковки;  ведення реєстру відповідних суб’єктів господарювання; організація ведення загального обліку даних, отриманих від зобов’язаних суб’єктів і уповноважених компаній, є невластивим для такого органу. Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджено Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454 визначає, що основним призначенням Інспекції є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами вимог законодавства у сфері охорони довкілля. Проте Державна екологічна інспекція України не має права контролювати господарські функції. Фактично, проект закону створює ситуацію, коли центральний орган виконавчої влади буде здійснювати контроль за тією діяльністю, яку  він же й організовує, що однозначно можна трактувати як корупційні повноваження.

Законопроект передбачає встановлення адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері поводження з відходами упаковки:

Детально з повним текстом законопроекту Ви можете ознайомитись за цим посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51673