Стратегія розвитку країни до 2020 року як українська ідея

25 вересня 2014 року Президент України Петро Порошенко на зустрічі з представниками мас-медіа презентував Стратегію стабільного розвитку України «Стратегія - 2020». 

В розвиток цього заходу в понеділок, 29 вересня 2014 року відбулось громадське обговорення Стратегії 2020. Представлення Стратегії громадськості здійснював заступник голови Адміністрації Президента України Дмитро Шимків.

Передусім, Федерація роботодавців автомобільної галузі вітає починання Адміністрації Президента розпочати роботу з підготовки довгострокового плану розвитку та реформування країни.

Стратегію стабільного розвитку України представлена як українська національна ідея,що базується на трьох стовпах -  гідність, свобода та майбутнє.

Основна мета Стратегії – Європейські стандарти життя та гідне місце України в світі.

Одночасно, документ визначає вектор руху країни – розвиток, безпека, відповідальність та гордість, кожен з яких передбачає певний перелік напрямів розвитку країни та напрямів, що потребують реформування.

Стратегія 2020 визначає перелік з понад 60 реформ та програм, які необхідно імплементувати протягом 2014-2020 років. При цьому автори документу визначили  8 першочергових реформ та 2 державні програми, що потребують негайної розробки та впровадження:

Першочергові реформи:

1. Оновлення влади та антикорупційна реформа.
2. Судова реформа.
3. Децентралізація та реформа державного управління.
4. Дерегуляція та розвиток підприємництва.
5. Реформа правоохоронної системи.
6. Реформа системи національної безпеки та оборони.
7. Реформа системи охорони здоров’я.
8. Податкова реформа.  

Державні програми:

1. Програма енергонезалежності.
2. Програма популяризації України в світі.

Стратегія 2020 визначає ключові показники, що будуть виступати орієнтирами для проведення моніторингу та оцінки ефективності розробки та реалізації конкретних реформ та програм.  Наприклад, пропонується суттєво підвищити позиції країни в основних міжнародних рейтингах як то Doing Business, The Global Competiiveness Index, World Bank  та інші. Крім того, пропонується підвищити рівень ВВП  до 16 000 дол. США у 2020 році та в той же час знизити рівень державного боргу з 67,6% до 60%. 

В розділі Безпека пропонується підвищення військових витрат до 5% від ВВП та збільшити кількість професійний військових на душу населення з 2,8 до 7 чоловік на 1 000 громадян України.

Розділи Відповідальність та Гордість, зокрема, передбачають підвищення середньої тривалості життя по країні на три роки, до 74 років. Очікується, що в 2020 році 75% випускників шкіл володітимуть 2 іноземними мовами. Очікують можновладці також і збільшення кількості громадян, що відчуватимуть гордість за свою країну.

Особлива увага була приділена п. Шимківим структурі органів, що будуть розробляти державні програми та реалізовувати реформування країни. Планується створити Національну раду реформ, на базі якої буде працювати виконавчий комітет та проектний офіс. Визначена також і регулярність засідань – не менше 1 разу на тиждень. 

Розробники Стратегії стабільного розвитку України «Стратегія - 2020» вбачають цей документ як суспільний договір влади, громадянського суспільства та бізнесу, поділивши гарантії, забезпечення та зобов’язання наступним чином:

Влада гарантує:

• виконання плану реформ;
• служіння суспільству;
• дотримання принципів роботи: просто, прозоро, привабливо.

Громадське суспільство забезпечує:

• контроль над владою;
• сумлінну працю;
• дотримання принципів гідності, свободи та поваги до чесної праці.

Бізнес зобов’язується:

• підтримувати та розвивати країну, бізнес середовище та суспільство;
• сплачувати податки та інвестувати;
• дотримуватись принципів чесної праці та конкуренції.

В ході безпосередньо громадського обговорення Стратегії стабільного розвитку України присутніми були окреслені ряд важливих зауважень до представленого документу, які також поділяє і Федерація роботодавців автомобільної галузі.

Автори документу представили Стратегію 2020 як бачення Президента на розвиток країни. Проте громадськість звернула увагу,що в умовах, коли Україна є парламентсько-президентською республікою, ініціатива в підготовки таких документів та гарантії її реалізації мають походити від Уряду та правлячої коаліції. В інших умовах, коли впровадження чи то реформи, чи державною програми потребує також політичної волі Уряду та Верховної Ради, не може бути ніяких гарантій для реалізації Стратегії.

Наступним фундаментальним зауваженням було те, що при першому ознайомленні з документом стає зрозумілим, що Стратегія 2020 є не вектором розвитку самостійної країни України, а фактично Планом вступу в ЄС.

Багато нарікань було присвячено ключовим показникам, за якими можна визначити результативність роботи з реалізації Стратегії 2020. Перш за все експерти підділи сумніву сучасність використаних показників та звернули увагу розробників на  відсутність кореляції та узгодженості між показниками по визначених векторах руху. Так, проведення децентралізації влади та дерегуляції господарської діяльності не впливають напряму на підвищення рівня ВВП,а це означає відсутність будь-яких можливостей для росту добробуту країни в цілому і людей зокрема.

Зауваження громадських експертів стосувались також  проблем не інформативності та не показовості ключових показників відображення покращень/змін до якісно нового життя окремо взятого громадянина України – людини, адже саме людина має були пріоритетом економічного розвитку і безпеки країни, наприклад, абсолютно не зрозуміло, яким чином зниження рівня державного боргу може покращити життя пересічного громадянина.

Викликало подив учасників громадського обговорення Стратегії 2020 відсутність в документі згадки про промисловий блок. З одного боку, стратегія взагалі не передбачає жодної реформи чи реалізації державної програми в реальному секторі економіці. А з іншого залучає бізнес в якості учасника суспільного договору з певним переліком зобов’язань.  В результаті, абсолютно не зрозуміло, як з практичної точки зору, держава збирається забезпечувати реалізацію реформ, зменшення державного боргу країни та підвищення рівня ВВП залишаючи при цьому поза увагою реальний сектор економіки, що створює майже половину ВВП країни, в тому числі забезпечує чверть усіх зайнятих у сфері економіки робочими місцями та одержання країною  близько двох третин валютних надходжень. 

Під великим сумнівом залишається також активна участь бізнесу в підтримці реформ та фінансуванні програм. Не зрозуміло, яким чином бізнес одночасно може виступати в якості відповідального за розвиток країни та, одночасно, меценатом або інвестором різного роду реформ. Абсолютно очевидно, що для залучення бізнесу в процес реанімації країни необхідно створити хоча б мінімально привабливі економічні умови для цього.

Що стосується органів, від повільних за розробку та реалізацію реформ в країні, то громадськість в  цілому позитивно оцінила їх структуру, проте на сьогоднішній день механізм залучення громадськості до роботи Національної ради реформ та її органів відсутній.

Всі подальші кроки кроки Адміністрації Президента України з роботи над Стратегію стабільного розвитку України «Стратегія - 2020» будуть  оприлюднюватись на сайті http://reforms.in.ua/.