Засновник корпорації «Богдан» Олег Свинарчук з самого дитинства мріяв створити щось краще іржавого ПАЗа, на якому щодня їздив до школи. Сьогодні на його заводах випускають не тільки автобуси, а й автомобілі Lada, Hyundai, Tucson, Elantra та JAC.
Перший автосалон корпорації був відкритий в 1994 році в Бортничах. Корпорація Свинарчука уклала контракти майже з усіма російськими автозаводами. На той час поставки були пов’язані з досить суттєвими ризиками. Поїздки в Тольятті на АвтоВАЗ іноді закінчувалися розтраченими нервами і часом.
Два роки потому «Укрпромінвест-авто», що був заснований в 1993 році, заключив контракт з корейською КІА Motors, яка вела агресивну боротьбу за ринок та пропонувала українському бізнесу більш вигідні умови, ніж японські чи європейські автовиробники. У 1996 році Укрпромінвест купив Черкаський авторемонтний завод. Приміщення було в несправному стані: текли труби, було відсутнє опалення, тік дах. Однак, незважаючи на це, молоді українські бізнесмени вирішили самі збирати автомобілі. Вони вчасно зрозуміли, що собівартість автобуса або вантажного автомобіля без сидінь, підлоги та вікон суттєво нижча, ніж повнокомплектного виробу, Тож розпочали завозити шасі та встановлювати свої надбудови. Проте, криза 2008 року зруйнувала ці плани в результаті швидкоплинного росту цін на комплектуючі. В результаті – було прийнято рішення про виробництва власного автобусу.
Восени 1998 року Свинарчуквигадав назву «Богдан». Вона лунала всіма мовами однаково і була українською. Через рік з'явилася перша партія автобусів і вони відразу зайняли 40% ринку. Модель автобусу міського типу з низькою підлогою «Богдан А091» розробили конструктори львівського НДІ «Укравтобуспром», а за основу були взяті шасі Isuzu. Вже до 1999 року в Укрпромінвесту був третій іноземний контракт на продаж автомобілів Hyundai. У 2004 корпорація посіла друге місце на авторинку, оборот перевищив 170 млн доларів.
Початок 2000-х років – це період розквіту автобудівної галузі. В Україні почали збирати Lanosі Lacetti,, на Закарпатті почалось будівництво заводу «Єврокар», де почали збирати Skoda. «Укромінвест», приватизувавши Луцький автомобільний завод почав зборку ВАЗів. Що є стосується безпосередньо випуску «Богдана», то кількість вироблених автобусів суттєво переважала основних конкурентів – Львівський і Бориспільский автозаводи. Починаючи з 2004 року в Україну стали надходити інвестиції.
Партнери сміливо вкладали в корпорацію кошти. Продажі автобусів Богдан зросли. У той час спільно з УкрАвто були створені «Об'єднані транспортні технології» (UTTECH) і спроектований автоскладальний завод в Нижньогородській області.
За планом завод повинен був щорічно випускати 160 тис одиниць Chevrolet Aveo і Lanos, а також 6 тис одиниць автобусів і комплектуючих Isuzu. Однак проект вартістю 700 млн дол. США провалився.
Другий проект корпорації став більш успішним. На базі купленого в Черкасах заводу за два роки був побудований новий, потужністю близько 150 тис легкових автомобілів.
Влітку 2008 року завод був відкритий. На жаль, вже в 2009 році український авторинок наздогнала криза. Продажі впали на 74%, а попит на виготовлену корпорацією продукцію зменшився в 7 разів. Основні причини, що послабили позиції Богдану – це не тільки не працюючий новий завод, не тільки великий кредитний портфель, а й кризовий стан вітчизняного автомобільного ринку.
У той період борг Богдана досяг 1 млрд. Свинарчук довелося продати Черкаський завод, щоб виплатити борг Промінвестбанку. Основне виробництво було перенесено в Луцьк і перейменовано в «Український автобус». На заводі випускали маршрутки Ataman. Щоб вижити, доводилось знижувати витрати, в тому числі і на скороченні персоналу. В 2012 році на «Богдані» працювало лише 4500 чоловік з 12 000 працівників на початку 2008 року. Антикризові заходи, що були вжиті керівництвом допомогли погасити половину кредитної заборгованості.
І, навесні 2013 року, корпорація почала оживати. Складання автомобілів в Україні подешевшало. Вдалося переправити 38 автобусів до Польщі. Після зупинки Черкаського заводу на кілька місяців було налагоджено виробництво легкових автомобілів JAC. Планувалось, що в березні 2014 року виробництво цих легкових автомобілів сягне 20 000 шт. Проте, в результаті прийняття в квітні 2014 року Верховною Радою низки законодавчих новел, ситуація на автомобільному ринку кардинально змінилась, в результаті чого вітчизняних автовиробників накрила нова хвиля кризи. Контракти з корейськими та китайськими заводами знаходяться під загрозою зриву.
Залишається сподіватися, що Свинарчуку не доведеться знову зупиняти виробництво, а прості громадяни України не залишаться без роботи.