![[Федерація роботодавців автомобільної галузі]](/images/logo-uk.png?v002){kind=logo}
Україна стоїть перед викликами нової промислової революції Індустрії 4.0, і в контексті необхідності перезавантаження української економіки все частіше піднімається тема галузевих кластерів.
Цей інструмент підвищення інвестиційної активності та конкурентоспроможності регіонів широко поширений в світі. Такі кроки робляться і в Україні. У листопаді 2019 року на виробничому майданчику заводу Єврокар пройшов «Форум ініціатив. Кластери », де власники передових компаній регіону і представники місцевої влади обговорили потенціал Закарпаття як піонера розвитку автомобільного кластера в Україні. Ми поговорили з ініціатором створення Закарпатського автомобільного кластеру Боярином Олегом Петровичем, який є власником заводу «Єврокар» та Головою Федерації автопрому України.
Чому саме Закарпатті? Справа в тому, що Західна Україна - це перспективний регіон в плані залучення іноземних інвестицій завдяки ряду факторів. По-перше, це вигідне логістичне розташування поруч з ємним ринком країн ЄС. Всього в 2-х км знаходиться автомобільний переїзд на кордоні з Угорщиною і в 20 км - на кордоні зі Словаччиною. По-друге, конкурентоспроможна робоча сила, яка набагато дешевша, ніж в ЄС - в середньому майже вдвічі.
Ми можемо спостерігати, як активно в Україні розвивається виробництво автокомплектуючих для глобальних автоконцернів. За останні 15 років в Україні з'явилося понад 35 заводів і 35 тис. робочих місць. І переважна їх більшість знаходиться саме в Західній Україні, де створюється потужний автомобільний кластер.
Переваги України вже оцінили великі виробники автокомплектуючих, які розмістили свої виробничі потужності в Західній Україні - LEONI, Kromberg & Schubert, Sumitomo Electric Bordnetze, Yazaki та інші. Близько 75% автомобільної проводки для європейського ринку вироблено саме на українських заводах.
Олег Боярин:
Тільки в Закарпатській області створено близько 30 підприємств в сфері автомобільної промисловості, а інвестиції, залучені в розвиток автомобільної галузі області, становлять близько 51% інвестицій регіону.
Зокрема, в області розташовані такі великі підприємства:
Крім того, в області знаходиться індустріальний парк «Соломоново» - сучасна промислова територія, побудована на основі грінфілд-системи, яка вже забезпечена необхідною інфраструктурою для розміщення виробництва. Тут, на одній території, можуть розміститися підприємства-виробники комплектуючих для автомобілів. Зосередження виробництв комплектуючих для автомобілів в одному місці вигідно для цілого ряду автомобільних концернів.
Олег Боярин:
Створення такого «автоштату» в Закарпатті, поруч з кордонами чотирьох європейських держав, вигідно подвійно. Соломоново має сильний потенціал, щоб стати серцем кластера автомобільної промисловості в Україні.
І це тільки в Закарпатській області. В інших же регіонах Західної України побудовані заводи таких всесвітньо відомих компаній, як Leoni, Fujikura. Bosch, Bader, Kromberg & Schubert, Sumitomo та інші.
Олег Боярин:
Тільки за останні 5 років в Західній Україні відкрилося близько 10 заводів. Але могло бути і більше. І має бути більше. Це всього лише крапля, близько 5% від того, що могло бути інвестовано в Закарпатті. Маючи сильний інвестиційний потенціал, регіон потребує підтримки в частині захисту іноземних капіталовкладень, залучення нових інвестиційних проєктів в регіоні.
Замість цього уряд відкидає вже випробувані в усьому світі ефективні інструменти: спеціальні економічні зони (СЕЗ), митні і податкові стимули для діяльності індустріальних парків і т.д.
В результаті, сьогодні інвестори більше розглядають Сербію, Румунію, Туреччину, як майданчик для розвитку промислового виробництва, ніж Україну, так це сталося, наприклад, з новим заводом Škoda Auto.
Олег Боярин:
Компанія, визначаючи за дорученням Volkswagen Group потенційне місце для нового мультибрендового заводу, після ретельного аналізу скоротила вибір до 4 країн Східної і Південно-Східної Європи. Україна ж не потрапила в шорт-лист перспективних майданчиків для розширення виробничих потужностей. Можна сказати, що країна навіть не вступала в боротьбу ... за 1,4 млрд євро інвестицій, 5000 нових робочих місць і можливість виробництва 300 000 автомобілів в рік з рівнем експорту 4,5 млрд євро.
Автопром сьогодні переживає кардинальні зміни. Двигун внутрішнього згоряння програє конкуренцію з електричними претендентами. Володіння автомобілем стає необов'язковим в епоху Uber. Регулюючі органи штрафують компанії, які не роблять достатньо для скорочення викидів вуглекислого газу. Глобальні продажі автомобілів вперше за десятиліття скорочують темпи зростання. Основні автомобільні компанії витратять понад 300 млрд доларів протягом наступних п'яти-десяти років на розробку електромобілів. Вони повинні переобладнати фабрики, перенавчити працівників, реорганізувати свої мережі постачальників і переосмислити саму ідею володіння автомобілем.
Олег Боярин:
Для автовиробників ці інвестиції є питанням виживання. Якщо вони не адаптуються, вони можуть втратити свою актуальність. Це стосується і України. Нам випав унікальний шанс - застрибнути в цей поїзд Індустрії 4.0 і стати не об'єктом, а суб'єктом автомобільної індустрії. І, швидше за все, більше таких шансів нам не випаде. Тільки в нашому випадку - ми можемо не застаріти, а повністю зникнути з автомобільної карти Європи і світу в цілому.
Щоб не перетворитися в країну втрачених можливостей, Україні важливо здійснити інвестиційний прорив. Об'єднати зусилля влади, бізнесу, освіти і IT, запропонувавши потенційним партнерам арсенал стимулів як мінімум на рівні сусідніх країн, щоб отримати шанс конкурувати за прихід в країну транснаціональних компаній і перетворитися в кластер інноваційного автовиробництва.
У нас є досвід інших держав, наприклад, Туреччина, Угорщина, Словаччина. Як правило, такі країни пропонують привабливий пакет стимулів - створення інфраструктури, преференційний імпорт компонентів, комплектуючих і устаткування або навіть повернення частини вкладених інвестицій.
Наприклад, Словаччина для приходу в країну KIA повернула близько 15% інвестицій. Результат очевидний - частка автопрому в ВВП цієї країни виросла до 9%. А в Україні - 0,01%, на рівні статистичної похибки.
Олег Боярин:
Така поступка з боку держави - це своєрідний гамбіт у великій грі за інвестиції: віддати мале, щоб отримати набагато більше. Проблема в тому, що країна знаходиться в спотвореній парадигмі. Український бізнес і суспільство працюють на владу, а в ідеалі має бути навпаки - влада повинна працювати на бізнес і суспільство.
Нам необхідна зміна підходу в цьому трикутнику. І зробити це можливо, тільки консолідувавши зусилля. На жаль, коли все добре, ми складно йдемо на комунікацію, на можливість об'єднання. Шукати варіанти починають, коли стає гірше. Так невже нам потрібно дійти до крайності, щоб нарешті зрозуміти, що треба навчитися домовлятися між собою? І розуміти, і слухати один одного.
Закарпаття, де за останні роки почало працювати стільки підприємств з іноземними інвестиціями, за короткий термін розвинулося і стало регіоном з автомобільним кластером. Але цей кластер поки невидимий для країни. Розвивати його і поширювати ініціативу на інші регіони - це завдання і бізнесу, і влади. Потрібно об'єднуватися, щоб наш голос став чітким і зрозумілим, щоб доносити аргументовану позицію до тих людей, які приймають рішення.
Олег Боярин:
В області діють відомі світові виробники, але вони не відомі для тих людей, які живуть в Україні. Ми хочемо цю несправедливість виправити, хочемо, щоб ці підприємства були помітні і зрозумілі. Щоб всі знали: Україна продає не тільки зерно та інтелект, а й високотехнологічну продукцію, яку ми можемо виробляти. Хочемо, щоб автомобілі «Made in Ukraine» стали відомі і сприймалися в усьому світі як синонім якості, надійності та стилю.
