Cars in modern environmental policy

В останні десятиліття практично у всіх країнах посилилися вимоги національних законодавств і нормативів з охорони навколишнього середовища. При цьому питання екологічності автомобілів як одного з основних джерел шкідливих викидів в атмосферу є одним з пріоритетів. У Європі ще з 1988 року в силу вступив регламент (так званий Євро-0) з вимогами знизити рівень викидів окису вуглецю, оксиду азоту та інших речовин в автомобілях. Так почалася історія екологічного стандарту «Євро», що став одним з основних інструментів контролю рівня викидів токсичних речовин у відпрацьованих газах автомобілів. Аналогічні регламенти є також у США та Японії.

«Євро» в українських реаліях

Цивілізована екологічна політика України є однією з невід'ємних частин європейського інтеграційного процесу. В Україні поетапне посилення вимог до екологічних параметрів автомобілів при ввезенні в Україну вводиться відповідно до закону «Про внесення змін до закону України» Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо колісних транспортних засобів» №5177 від 2012 року. Так, з 1 січня 2016 року в Україні для автотранспорту почав діяти екологічний стандарт Євро-5. Далі, з 1 січня 2018 року мали б набути чинності норми щодо запровадження Євро-6. Введення нових стандартів значно обмежує імпорт старих автомобілів, що вже були у користуванні і належать до нижчого класу екологічної безпеки. Однак Україна відклала введення екологічних стандартів Євро-6 на два роки, до 1 січня 2020 року.

Як наголошується в пояснювальній записці відповідного закону, основною метою такої ініціативи є підвищення рівня екологічності автомобільного парку України через стимулювання розвитку ринку автотранспортних засобів екологічного стандарту Євро-5. Основним завданням закону є надання можливості адаптації виробництва та ринку транспортних засобів до поетапного введення в нашій країні вимог екологічної безпеки, які відповідають міжнародним природоохоронним нормам щодо колісних транспортних засобів.

Зазначимо, що перехід до більш жорстких екологічних стандартів – це необхідний крок, що дозволяє зменшити кількість шкідливих викидів в атмосферу. Особливо актуально це для нашої країни, враховуючи катастрофічне середній вік автопарку – 19,6 років. Однак перехід до високих євро-стандартів не повинен бути відірваний від розвитку усієї системи. Зокрема, введення Євро-6 має супроводжуватися також і приведенням у відповідність виробництва палива, адже норми на останнє значно відстають від екологічних вимог до автотранспортних засобів. Відповідність же автомобіля нормам за вмістом у вихлопних газах забруднюючих речовин безпосередньо залежить від відповідності екологічним нормам споживаного палива.

«Ні» дизелям

Європа завжди була лідером в ініціативах щодо зниження впливу на клімат і зменшення обсягу шкідливих викидів. Але і тут введення екологічного регламенту Євро-6 також не обійшлося без відтермінування. Його запровадження планували ще 31 грудня 2013 року. У реальності ж як провідні європейські автоконцерни, так і виробники палива виявилися не готові до нових жорстких обмежень на вміст шкідливих речовин у вихлопних газах і перспективі серйозних штрафів за порушення стандарту до зазначеної дати. Відстрочка до 2015 року потрібна була на доопрацювання двигунів, поліпшення якісних показників палива і модернізацію підприємств.

Новий регламент залишив незмінним норми викидів для бензинових двигунів, у той час як для дизельних двигунів норми були істотно посилені. В першу чергу це торкнулося рівня вмісту оксидів азоту, який, на думку науковців, у 10 разів шкідливіший чадного газу. Дизельні мотори в Європі вже перестали вважатися чистими і викликають все більше невдоволення у екологів, а влада робить кроки щодо зменшення їх кількості на вулицях. При цьому заборона дизелів вже не є поодиноким випадком.

Так, влада Мюнхена, де розташована штаб-квартира BMW, планує заборонити експлуатацію автомобілів, оснащених дизельним двигуном. Про це заявив мер міста Дітер Райтер. Схожу заборону має намір ввести й інша автомобільна столиця Німеччини – Штутгарт, рідне місто автогігантів Daimler і Porsche. Там з наступного року по певних днях тижня не можна буде користуватися дизельними машинами, випущеними до 2015 року.

У рамках боротьби із забрудненням повітря влада Лондона також вирішила позбутися від автомобілів, що працюють на солярці. З квітня у Вестмінстері, одному з найбільш забруднених районів британської столиці, вартість паркування для водіїв на дизельних машинах збільшилася на 50%.

До 2025 року автомобілі з дизельними двигунами повинні також зникнути з вулиць Парижа, Афін, Мадрида і Мехіко. Влада столиці Норвегії заборонили в'їжджати в центр міста дизельних автомобілів з шостої години ранку до 22 години вечора. Антидизельні заходи введені або плануються найближчим часом в великих містах Голландії і Данії.

Такий екологічний тиск на автомобільну промисловість підкріплюється міжурядовими зобов'язаннями щодо зниження шкідливих викидів.

Так, Європейський суд затвердив основні напрями політики ЄС у сфері клімату та енергетики до 2030 року. Одна з головних цілей – скоротити викиди парникових газів до 2030 року на 40% в порівнянні з рівнем 1990 року. На сьогоднішній день, за даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), Євросоюзу вдалося знизити викиди СО2 від спалювання палива на 21% по відношенню до рівня 1990 року, при тому, що в США об'єм таких викидів підвищився на 8%, а в Китаї – аж на 333%. Зазначимо, що IEA  підраховує тільки викиди від спалювання палива, однак і ці дані дозволяють побачити загальну картину, адже викиди енергетики складають близько 2/3 від світових викидів парникових газів.

Крім того, у грудні 2015 року було підписано Паризьку угоду по клімату, спрямовану на скорочення викидів вуглекислого газу, уповільнення зростання глобальних температур і надання допомоги країнам у боротьбі з наслідками зміни клімату. Паризька угода фактично приходить на зміну Кіотському протоколу, учасники якого брали на себе відповідальність за скорочення парникових викидів.

Суть кліматичних угод безпосередньо зачіпають автомобільну промисловість, оскільки автомобілі є одним з основних джерел шкідливих викидів в атмосферу, За даними IEA, у 2014 році близько 23% викидів від спалювання палива припадало на транспорт, а попри усі зусилля, зменшити кількість шкідливих викидів спромоглися лише деякі регіони, зокрема – ЄС.

Джерело: IEA

Проти системи

Втім, таке завзяття щодо поліпшення екології підтримують не всі. Зокрема, президент США Дональд Трамп ще під час президентських перегонів різко засудив зусилля США й інших країн щодо обмеження викидів вуглекислого газу. Крім того, під час зустрічі з великими американськими автопромисловцями він пообіцяв боротися з жорсткими законодавчими нормами в автомобільній промисловості, що обмежують витрата палива і вироблення шкідливих викидів. А на початку червня Дональд Трамп заявив про остаточний вихід країни з Паризького кліматичної угоди. Таке рішення може завдати відчутного удару по зусиллям світової спільноти в боротьбі з глобальним потеплінням.