Верховна Рада в першому читанні затвердила зняття регуляторних бар‘єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій

17 вересня 2014 року Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону України України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зняття регуляторних бар‘єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій)» №4237 від 03.07.2014 р.

Сфера застосування державно-приватного партнерства

Перш за все законопроект дещо розширює сферу застосування державно-приватного  партнерства. Так, в ч. 2 ст. 4 «Сфери застосування державно-приватного партнерства» Закону України «Про державно-приватне партнерство» пропонує надати повноваження державному партнеру застосовувати можливості державно-приватного партнерства в інших сферах діяльності.

Стаття 5 зазначеного закону, що регулює форми державного партнерства доповнена новим видом договору, що може бути укладений в рамках державно-приватного  партнерства – управління майном.

Цікавим нововведенням є уточнення ст.6 закону, що передбачає можливість участі сторони договору державно-приватного  партнерства в здійсненні державних закупівель на виконання умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, без застосування процедур закупівлі, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель» та Законом України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», на умовах та за ціною, встановленими  договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства

Суттєво удосконалена стаття, присвячена аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства – ст. 11. Так, аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства проводиться на підставі пропозиції про здійснення державно-приватного або за ініціативою уповноваженого органу. Зазначений аналіз проводиться за результатами таких досліджень:

• економічних та фінансових показників реалізації партнерства;
• соціальних наслідків реалізації партнерства, включаючи поліпшення якості послуг та рівень забезпечення попиту товарами (роботами і послугами);
• екологічних наслідків реалізації партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на стан довкілля.

Порядок проведення аналізу визначається Кабінетом Міністрів України, за результатами якого складається висновок.

Гарантії прав приватних партнерів

На даний час, ст.20 закону, приватний партнер має право на відшкодування своїх втрат у разі, якщо ціни (тарифи) на послуги, що надаються у процесі здійснення державно-приватного партнерства, встановлені в розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання). 

Законопроект, напроти, пропонує видалити цю норму, замінивши її на право приватного партнера: відмовитися від договору або призупинити, виконання інвестиційних зобов'язань, у випадку, якщо ціни (тарифи) на товари (роботи, послуги) приватного партнера, що підлягають державному регулюванню, встановлені в розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (виконання, надання) та/або не включають інвестиційну складову, та/або не забезпечують необхідний рівень прибутку.

З іншого боку розділ про гарантії прав приватних партнерів доповнений майже революційною нормою про гарантування з боку держави дотримуватись стабільності норм законодавства на період дії договору про державно-приватне партнерство – «буде застосовуватися законодавство, чинне на момент укладання договору».

Валютне регулювання

Законопроект доповнений абсолютно новою статею 23 Про валютне регулювання. Цікавим видається положення про не поширення вимог законодавства України про  обов'язковий продаж на валютному ринку України надходжень в іноземній валюті на надходження в іноземній валюті, одержані приватними партнерами, що є сторонами договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

Також не поширюються на операції приватного партнера, що здійснюються в рамках державно-приватного партнерства, обмеження, визначені законодавством України щодо:

1. Розрахунків за експортно-імпортними операціями, у тому числі щодо строків, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
2. Отримання та повернення кредитів, позик в іноземній валюті від резидентів і нерезидентів, у тому числі вимоги стосовно реєстрації відповідних договорів та стосовно максимальних розмірів процентних ставок за ними.
3. Переказу коштів у іноземній валюті відповідно до умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі вимоги щодо одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.
4. Переказу коштів у іноземній валюті на користь нерезидентів щодо оплати робіт, послуг, прав інтелектуальної власності відповідно до умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі вимоги щодо проведення цінової експертизи для засвідчення відповідності цін кон'юнктурі ринку та документального підтвердження фактичного надання послуг, виконання робіт чи передання прав інтелектуальної власності.
5. Купівлі, продажу іноземної валюти для здійснення розрахунків із нерезидентами та повернення кредитів, позик в іноземній валюті.
6. Розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, у тому числі вимоги щодо одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Проект пропонує внести також  ряд змін до законів України «Про угоди про розподіл продукції», «Про концесії», «Про управління об‘єктами права державної власності» та інші.

Детально з текстом законопроекту та супровідними документами до нього Ви можете ознайомитись тут: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51623