Олег Боярин: «Неконтрольований імпорт автохламу фактично знищив ринок нових автомобілів»

Заступник Голови Наглядової ради «Єврокар», Голова Федерації автопрому України та ініціатор створення Закарпатської автокластерной ініціативи в Україні Олег Петрович Боярин дав інтерв'ю про підсумки 2019 року і прогнози на майбутнє.

Олег Боярин: «Авторинок все ще живий. Але не завдяки, а всупереч »

Як ви оцінюєте результати українського авторинку за минулий рік?

Описати ситуацію, що склалася, можна однією фразою: «Все ще живі». Причому – не завдяки, а всупереч. Як можна говорити про ведення цивілізованого автомобільного бізнесу в країні, де контрабандні схеми отримують законодавчі послаблення, а імпорт старих автомобілів знаходиться в кращих умовах порівняно з ринком нових автомобілів?

Зниження ставок акцизного податку, введення пільгового режиму і продовження періоду розмитнення, скасування вимог щодо відповідності екологічних норм для імпортованих автомобілів, що були у вжитку – така політика відвертої підтримки б/в автомобілів не могла не змінити структуру первинного ринку легкових автомобілів в Україні. На один проданий новий автомобіль доводиться продаж чотирьох-п'яти вживаних авто. В таких умовах навіть збереження обсягів продажів нових автомобілів – це вже досягнення.

І такий вектор в напрямку підтримки імпорту старих автомобілів виглядає нелогічним і навіть небезпечним в контексті стану екології в світі в цілому і нашої країни зокрема. Поки весь світ переглядає екологічну політику і вводить нові вимоги до еко стандартів, розробляє нові технології в напрямку тотальної електрифікації, Україна стрімко котиться назад в минуле. Україна очолює світовий антирейтинг за показником смертності від забруднення повітря на 100 тис. чоловік – таку статистику наводить Всесвітня організація охорони здоров'я. І це не дивно, з огляду на величезну кількість викидів від старого автотранспорту, адже середній вік парку легкових автомобілів в Україні – 22,2 роки. Для порівняння – це в два рази більше, ніж в ЄС (11,1 років). За останні роки Україна стала майданчиком для ввезення по суті металобрухту на колесах з Європи. Усі ці наявні факти провокують введення невідкладних заходів щодо створення екосистеми сталого транспорту і довгостроковій екологічної стратегії.

Що в першу чергу потрібно змінити в регуляторному середовищі, щоб відновити автопромисловість?

Ключовим моментом залишаються фіскальні чинники. Сьогодні при ввезенні та реалізації нових автомобілів сплачується мито, акциз, ПДВ, пенсійний збір. Але поки виробники і імпортери автомобілів, створюючи робочі місця, платять працівникам заробітну плату, забезпечують надходження до бюджету, існує інша категорія «бізнесу», яка, користуючись фінансовою скрутою співвітчизників, не сплачує жодної гривні у вигляді податків, оскільки нелегально ввозить в країну автохлам .

Є цілий набір інструментів для забезпечення економічного зростання і залучення інвестицій, розвитку промисловості. Інструменти, які успішно діють у всьому світі. Це спеціальні економічні зони, індустріальні парки, кластери і т.д. Але їх існування марно без митних і податкових стимулів. В Україні зареєстровано більше 40 індустріальних парків. Але скільки з них реально функціонує? Одиниці. Тому що мало створювати тільки на папері. Треба, щоб ці інструменти працювали. Неможливо будувати успішний бізнес в неуспішній країні, де успіх – це популістське гасло, а не мета.

Фото: Олег Боярин на Третьому щорічному українському автомобільному форумі

Олег Боярин: «Ми живемо в перевернутій парадигмі»

Які Ваші бізнес-плани на цей рік?

Ми активно займаємося розвитком автомобільної кластерної ініціативи в Закарпатті. Я переконаний, що саме бізнес-співтовариство має компетентність для організації складних програм і розуміє, яким чином досягати поставлених цілей. Але, на жаль, ми живемо в перевернутій парадигмі. Бізнес і суспільство працює і обслуговує владу. Цю парадигму потрібно змінити. Влада повинна обслуговувати інтереси бізнесу і суспільства. Таке можливо тільки в одному випадку: якщо ми консолідуємось. Якщо зрозуміємо, що ніхто, крім нас самих, цю ситуацію не виправить. І що ніхто не побудує нашу країну за нас.

Якраз з метою об'єднати зусилля для зміни ситуації в автопромі ми ініціювали створення автокластерной ініціативи в Закарпатті. Це приклад того, що консолідація може бути і повинна бути. Ми хочемо наочно продемонструвати, що Україна може розвиватися інакше. Уже сьогодні тут успішно працюють близько 30 підприємств в сфері автомобільної промисловості, а інвестиції, залучені в розвиток автомобільної галузі області, складають більше половини інвестицій регіону.

Нам відомо, що Ви не обмежуєтеся тільки автомобільним напрямком у вашій діяльності. Які ще проєкти у вас зараз в центрі уваги?

Зорієнтуватися в ситуації і завжди бути готовим зробити вибір – головне завдання успішного підприємця. Нам цікаво спробувати себе в різних сферах. Так, ризикуючи і пробуючи, ми знаходимо для себе головну справу на багато років вперед. У контексті глобальних змін, які переживає зараз світовий автопром, ми робимо велику ставку на розвиток IT.

На поточний момент перед викликами і змінами знаходиться весь світ. Всі розуміють, що вимоги щодо викидів в атмосферу посилюються з кожним роком, активно промисловість переходить на інші типи автомобільних транспортів. Активно розвиваються самоврядні авто. Автопром, який був ще 10-15 років тому, видозмінюється. У найближчому майбутньому 50% в структурі автомобіля будуть IT. Це можливість і для нас як для країни, якщо уряд почне керуватися не тільки гаслами, а й конкретними діями.

У 2008 році частка автопрому в структурі ВВП була 4%, зараз 0,01% – на рівні статистичної похибки.

Формат зародження нових технологій і рішень дає потенціал і можливості, якщо ми зуміємо вчасно перебудуватися і зайняти свою нішу в цій частині.

Крім того, ми розвиваємо окремий проєкт девелопменту і плануємо бути в цьому напрямку лідером. Він зосереджений на туристичному сегменті. Це проєкт будівництва гірськолижного курорту «Полонина Руна», який ми почали розвивати 15 років тому. Фактично планується зведення «з нуля» окремого сучасного міста на 336 готелів, пансіонатів, котеджів, хостелів загальною кількістю майже 20 тис. місць. А також 58 ресторанів і пунктів швидкого харчування загальною кількістю 26 тис. місць. Його площа становить 100 тис.кв.м, а протяжність доріг – 150 км.

Фото: Заступник Голови Наглядової ради «Єврокар» Олег Боярин

Ваші прогнози на поточний рік?

Ми очікуємо помірне зростання, але навряд чи варто очікувати великого прориву. За нашими обережними прогнозами – ринок досягне позначки в 100 тисяч автомобілів. Справа в тому, що такі прогнози робили багато автомобільних експертів ще два роки тому – на 2018 рік. Але цього так і не сталося. Неконтрольований імпорт автохламу фактично знищив ринок нових автомобілів.

Але я не хочу виглядати відвертим песимістом. Є й деякі позитивні моменти. У контексті світових тенденцій в частині електрифікації Україна також нарощує продажі електромобілів. Уже спостерігається позитивна тенденція збільшувати щорічно кількість електрокарів майже вдвічі (а часом і втричі). У 2019, за даними МВС, зростання ринку електромобілів склало 56%. Хотілося б тільки зміни структуру ринку, адже практично весь імпорт на даний момент – це б/в автомобілі. Дає надію те, що ця галузь отримує підтримку на державному рівні – це і зниження вартості транспорту за рахунок звільнення від сплати мита і ПДВ, і спрощення життя для власників електромобілів за рахунок збільшення місць для паркування, обладнаних зарядками для електромобілів. Але якщо імпорт готових автомобілів і знаходиться в фокусі уваги у влади, то розвиток власного виробництва такого виду транспорту в Україні залишається за бортом. У Верховній Раді минулого скликання вже були зареєстровані законопроєкти, спрямовані на підтримку саме виробництва електричного транспорту. На жаль, цей пакет законів з самого початку потрапив в немилість парламентарів попереднього скликання. І хоча і пропонувався більше року до порядку денного сесій ВР вісім разів, але реального розгляду і тим більше впровадження в життя так і не отримав.

У Нового складу Верховної Ради України є можливість зробити реальні кроки для поліпшення життя в Україні. Тому сподіваємося на конструктивний діалог бізнесу, громадськості та влади з приводу розробки електромобільної стратегії і якнайшвидшого законодавчого врегулювання галузі, що принесе плідні результати кожному жителю України.

Олег Петрович Боярин: біография

Народився 20 жовтня 1971 року.

Освіта: диплом за спеціальністю «Менеджмент організацій» Європейського університету (Київ, Україна).

Сім'я: одружений, виховує 7 дітей.

Кар'єра:

У 1996 році заснував компанію «Автотрейдинг», яка пізніше перетворилася на ПрАТ «Aтолл Холдинг». Компанія стала офіційним дилером автомобілів ВАЗ, ГАЗ, KIA і Škoda в Україні.

У 2001 році заснував ЗАТ «Єврокар» (виробництво легкових автомобілів Volkswagen Group в Україні).

З 2005 року – Голова Наглядової ради ПрАТ «Єврокар». З 2019 року – заступник Голови Наглядової ради ПрАТ «Єврокар».

З 2010 – Голова Правління ПрАТ «Атолл Холдинг» – керуючої компанії Групи компаній «Атолл Холдинг», до складу якої входить 49 підприємств за 5 основними напрямками діяльності (автомобільний напрям, Harley-Davidson, туризм і рекреація, девелопмент, IT-напрямок).

У 2011 році став членом Ради Федерації роботодавців України. З 2016 року – заступник Голови Федерації роботодавців України.

У 2013 році очолив Федерацію автопрому України.

Нагороди: в 2005 році Олег Боярин отримав Орден «За заслуги» III ступеня за значний особистий внесок у соціально-економічний, науковий і культурний розвиток України, значний внесок в трудові досягнення та активну громадську діяльність.