Каршеринговая европейская история

Який він – автомобіль майбутнього? Це буде електрифікована, автономна, підключена і щорічно оновлювана машина, прогнозують аналітики PwC. І додають –  автомобіль все частіше буде використовуватися «за потребою» – за схемою спільного користування, або каршерінгу.

Що це за тренд, чому він набирає популярності та які перспективи має – спробуємо розібратися далі.

Коротко про головне

Каршерінг є одним з глобальних трендів розвитку спільної економіки (Sharing Economy), коли населення відмовляється від придбання продуктів комфорту – надбань наукового прогресу – у власність, щоб не витрачати зайві кошти та не нести за них відповідальність, але продовжує мати доступ до них завдяки спільному використанню з іншими людьми.

То у чому ж полягає суть каршерінгу? Це автомобільний сервіс, який дає можливість орендувати автомобіль на короткий час з похвилинною або погодинною оплатою. Найчастіше він використовується для коротких поїздок в межах міста. А наявність великої кількості пунктів, де можна залишити автомобіль після використання, дає можливість вибирати між громадським транспортом або автомобілем. Тож жителі міст стають власниками авто тільки у той час, коли їм це дійсно необхідно.

Перше знайомство

Перший досвід спільного користування автомобілями був в 1948 році в Швейцарії. Кооператив Sefage (повна назва – Selbstfahrergemeinschaft) придбав кілька автомобілів, які могли орендувати учасники кооперативу. Протокаршерінг Sefage сильно відрізнявся від звичної в наші дні системи. Це був своєрідний клуб, в якому люди з одного району ділили між собою вартість автомобіля. Бронювати його треба було заздалегідь по телефону, а ключі знаходилися в сейфі на стоянці.

Зараз такий формат каршерінгу, коли люди, об'єднані територією, інтересами тощо, спільно володіють автомобілем, називається «fractional carsharing», і це була одна з найбільш ранніх форм каршерінгу. Проект Sefage пропрацював до 1998-го.

Початок було покладено, але ідея ще довго не приносила суттєвих результатів. По всій Європі вже пізніше, у 70-80-х, з'являлися аналогічні експерименти. Але більшість з них після кількох років існування зазнавали краху. Усі вони не змогли протриматися на плаву через проблеми з плануванням, маркетингом і управлінням фінансами. Масштаб проектів був занадто малий, а підтримка місцевих урядів – незначною або взагалі відсутньою. Зрештою, амбіції компаній не відповідали доступним на той момент технологіям.

Повноцінне впровадження каршерінгу почалося паралельно з активним поширенням систем GPS-навігації – в кінці 90-тих. У цей же час стає доступною технологія RFID-карт. Каршерінг повільно зростав, ставав популярним і систематизованим явищем. Фірми з'являлися в Німеччині, Норвегії, Швеції, США, Канаді та інших країнах.

Для кожного свій

У цілому, існує два типи класифікації всіх сервісів каршерінгу – все залежить від того, як організовано станції оренди і повернення автомобілів та хто їх організовує.

Отже, типи каршерінгу за ступенем локалізації:

• Station-based сервіси. Технологічно простіший і перший за часом виникнення тип короткострокової оренди автомобілів. Як правило, спочатку існувала взагалі тільки одна стоянка, звідки треба було брати і куди треба було повертати автомобілі каршерінгу. Пізніше цих стоянок стало багато, але автомобіль все одно довелося повертати туди ж, звідки він був узятий. Це round-trip підтип station-based каршерінгу. Фактично, тільки з поширенням цифрових технологій з'явився другий підтип – one-way каршерінг, в рамках якого стало можливим повернути автомобіль каршерінгу на будь-яку із спеціалізованих стоянок.
• Free-floating сервіси. Найбільш гнучкий різновид короткострокової оренди автомобілів, коли автомобіль каршерінгу можна залишати в будь-якому місці, де дозволена парковка особистих автомобілів – в межах дозволеної зони, яка, як правило, охоплює всю територію міста.

За організацією управління:

• Business-to-consumer (B2C)–компанія-оператор повністю управляє автомобілями каршерінгу і, як правило, володіє ними.
• Peer-to-peer (P2P) – оператор каршерінгу виступає посередником між власниками автомобілів і їх короткостроковими орендарями.
• Fractionalownership – модель власності, яка дозволяє користувачам спільно утримувати та використовувати транспортний засіб.

Мовою цифр

Кількість автомобілів і зареєстрованих користувачів послуг каршерінгу швидко зростає. За оцінками ING, станом на 2018 рік в Європі автопарк каршерінгу налічує 370 тис. автомобілів. Це лише трохи більше 0,1% всіх легкових автомобілів у Європі. Втім, за останні два роки парк каршерінгу виріс майже втричі.

Не менш вражаючим є зростання кількості користувачів послуг каршерінгу. Хоча слід зазначити, що враховані у статистиці користувачі могли користуватися послугами каршерінгу як регулярно, так і лише раз на рік. Та як би там не було, кількість користувачів подвоїлася з 2016 по 2018 рік.

При цьому, згідно з результатами дослідження, приблизно третина громадян Євросоюзу, які мають водійські права, висловлювали зацікавленість в послугах каршерінгу, а 60% автовласників навіть готові були б надавати свій автомобіль, якби вони могли отримувати за це оплату. 43% опитаних заявили, що більше не зацікавлені у володінні автомобілем і готові відмовитися від особистого транспорту зовсім.

І за прогнозами аналітиків ING, до 2035 року кількість автомобілів в автопарку каршерінгу може вирости аж у 20 разів – до 7,5 млн.

Дані: ING

Більшість автопарку каршерінгу керується за схемою peer-to-peer (від приватної особи - приватній особі). У розрізі ж бізнес-каршерінгу більшість користувачів віддають перевагу free float каршерінгу, коли місце початку і закінчення оренди дозволені в будь-якому місці у межах певної зони (3,2 млн осіб).

Дані: ING

За даними дослідження ринку, опублікованого компанією P&S Intelligence, у 2018 році світовий ринок каршерінгу оцінюється вартістю 5,6 млрд доларів США і, за прогнозами, буде зростати на 11% до 10,8 млрд доларів США у 2025 році.

Дані: P&SIntelligence

Що парадоксально: на кінець 2017 року, понад 20% ринку каршерінгу в частині учасників були представлені ініціативами OEM. Наочний приклад. У Німеччині найпопулярнішими сервісами каршерінгу є car2go, DriveNow та Flinkster. І перші два сервіси належать великим автовиробникам. Car2go – це сервіс Daimler, а DriveNow – BMW, і вони охоплюють близько 41% і 33% німецьких користувачів каршерінгу відповідно.

Дані: Університет Твенте

Таким чином, автовиробники інвестують сотні мільйонів доларів в бізнес, хоча теоретично, ця ідея абсолютно їм невигідна. Адже якщо одним автомобілем будуть користуватися 10 осіб, то кожен з них окремо вже не купить собі персональний транспортний засіб. Продажі авто, відповідно, впадуть. Для чого ж автовиробникам підтримувати таку невигідну їм тенденцію?

У Volvo зазначають: «Приватне володіння автомобілями нікуди не зникне, але ми з позиції автовиробника розуміємо, що масштаби приватного володіння будуть скорочуватися, і – що більш важливо – характер володіння автомобілем стане змінюватися».

У Volkswagen говорять приблизно те ж саме. Адже співпрацюючи з каршерінговими компаніями, вони отримають доступ до нової аудиторії, яка вважає за краще мобільність володінню автомобілем.

Більшість виробників автомобілів вже прокладають свій шлях до нового рівняння мобільності з розвитком нових бізнес-моделей – або самостійно, або ж через партнерства.

Обсяг оголошених інвестицій автовиробників у розивток каршерінгу за останні три роки (2016-2018 рр.)

Дані: відкриті джерела інформації

Автовиробники мають на меті об’єднати не тільки автомобілі та власність, але й «користування» та мультимодальну мобільність. Кінцева мета – продовжувати продавати автомобілі, навіть за умови радикальної зміни профілю клієнта; і продавати послуги, які стосуються не тільки самого автомобіля, але і його користувача.

І ось тут саме час перейти до причин набуття популярності ідеї каршерінгу. Популярності навіть серед автовиробників.

Реалії, що змінюють автомобільний світ

За інформацією Transport&Environment, середньостатистичний автомобіль не використовується протягом більше 90% часу, тоді як придбання стає все дорожчим, а його володіння коштує приблизно 6 500 євро на рік. Крім того, невикористані автомобілі залишаються припаркованими у вулицях, займаючи місця. Наприклад, у Парижі 70% припаркованих автомобілів використовуються менше, ніж раз на місяць. Це явище погіршує проблему заторів у центрах міст, вартість яких за економікою ЄС оцінюється в 100 млрд євро щорічно.

І ці проблеми можуть бути вирішені завдяки розвитку кашренінгу.

Експерти PwC називають кілька причин, які зумовлюють зростаючу популярність спільного користування автомобілів:

1. Урбанізація

Ріст урбанізації зумовлює збільшення кількості транспортних засобів, що призводить до перезавантаженості доріг. Це, в свою чергу, веде до збільшення часу очікування, росту обсягів викидів і витрат на будівництво і підтримку інфраструктури.

2. Нормативно-правове регулювання

Муніципальна влада реалізує ініціативи зі зниження перезавантаженості доріг і зменшенню обсягів шкідливих викидів (наприклад, вводячи обмеження на рух і парковку в найбільш завантажених місцях міста і стимулюючи користування громадським транспортом).

3. Споживчі вподобання

Зараз відбувається поступове зміщення вподобань користувачів від володіння автомобілем до тимчасового користування ним, і це може бути корисно як самим споживачам (за рахунок суттєвої економії коштів), так і автовиробникам, у яких з’являється додаткова можливість керувати сприйняттям свого бренду.

4. Технології

Розвиток нових технологій в області мобільних додатків, навігаційних систем і телематики значно спростило процеси пошуку, бронювання, користування і повернення орендованого автомобіля.

5. Забруднення атмосфери

Ріст обсягів шкідливих викидів викликає серйозне занепокоєння як влади, так і звичайних користувачів, і одним із способів боротьби із забрудненням може стати прийняття заходів, стимулюючих зменшення числа автомобілів в особистому володінні.

Рука допомоги

Як і більшість сучасних інноваційних ідей, каршерінг потребує підтримки, зокрема, на державному рівні. З огляду на досвід європейських країн, можна виділити три загальних напрями просування ідеї каршерінгу зі сторони місцевої влади.

1. Нормативно-правове регулювання.

Найчастіше регулювання здійснюється шляхом надання пільгових місць для паркування. Показовим у цьому плані є приклад уряду Німеччини, де з 1 вересня 2017 року вступив в силу закон щодо каршерінгу. Згідно з ним місцева влада може створювати паркувальні місця, які будуть доступні тільки для автомобілів каршерінгу, а також знижувати або звільняти від плати за паркування автомобілі, зареєстрованих за схемою каршерінгу.

В Італії користувачі каршерінгу отримують цілу низку пільг, серед яких –  вільний доступ до зони обмеженого руху, можливість використання смуг громадського транспорту, безкоштовне паркування в міських центрах та знижки (30-50%) на щорічну плату за послуги каршерінгу, якщо користувачі мають абонемент на громадський транспорт.

2. Фінансові механізми.

Європейські країни часто не жалкують фінансування у прогресивні сучасні ідеї, розуміючи, що вони повертаються сторицею. Зокрема, в Італії початкове фінансування просування каршерінгу Міністерством охорони навколишнього середовища склало 9,3 млн. євро в 2000 році та ще 10 млн. євро у 2005 році. Крім того, країна впровадила стимули для утилізації забруднюючих транспортних засобів в обмін на підписку на каршерінг (також за фінансування Міністерством охорони навколишнього середовища).

3. Організаційна та інформаційна підтримка

Але не грошима єдиними. Неоціненний вклад дає також організаційна та інформаційна підтримка на урядовому рівні. Наприклад, в місті Бремен у Німеччині розроблено стратегію розвитку каршерінгу, і завдяки тісній співпраці з місцевою владою було виокремлено кілька ключових кроків для поширення сервісу спільного користування автомобілем:

• створення великої кількості станцій каршерінгу Mobil.points на громадських вулицях, до яких легко дістатися пішки, на велосипеді або на автобусі;
• інтеграція у нові ЖК;
• інтеграція у мережу громадського транспорту;
• інтеграція у корпоративне керування мобільністю– пропозиції каршерінгових сервісів для компаній та державних установ;
• реклама і поширення інформації.

Втім, такі ініціативи можуть мати і більший масштаб –на національному рівні, як в Італії. Тут створено національний консорціум ICS (Iniziativa Car Sharing), який був новатором в секторі каршерінгу в Італії. З 2000 року, завдяки економічному внеску Міністерства навколишнього середовища, ICS підтримала запуск послуг спільного використання автомобілів у багатьох основних італійських містах та сприяла поширенню знань про каршерінг.

Ось перелік основних завдань ICS:

• технічні та юридичні консультації, проектна підтримка;
• комунікаційна та рекламна підтримка на місцевому та національному рівні;
• управління послугами клієнтів через центр обробки дзвінків або контакт-центр;
• надання технологій для управління автопарком і сервісом;
• допомога протягом початкового періоду роботи.

Сьогодні ICS являє собою мережу з 38 муніципалітетів, столичних міст і провінцій, що координуються муніципалітетом Мілана, який є головою ICS.

А що в результаті?

Каршерінг недарма активно підтримується у багатьох європейських країнах. Позитивний вплив від спільного використання автомобілів отримує і місто, і суспільство, і навіть світ у цілому.

Суспільство:

• збільшення мобільності, особливо для людей, які не володіють автомобілем;
• зменшення витрат на володіння автомобілем, оскільки немає потреби сплачувати страхування, технічне обслуговування, утримання, паркування.

Місто:

• за дослідженням ADEME (Агентство з охорони навколишнього середовища та енергетики Франції), один автомобіль каршерінгу замінює близько 10 особистих автомобілів та 9 паркувальних місць;
• зменшення завантаженості у містах через зменшення кількості автомобілів, що присутні на дорозі одночасно і, відповідно, збільшення доступності для паркування;
• збільшення активності велосипедного, пішохідного руху, використання громадським транспортом;
• зменшення потреби в місцях для паркування, зменшення кількості місць для паркування, які повинні бути побудовані в нових районах забудови;
• підвищення ефективності керування автомобілем, оскільки витрачається менше часу на пошук місця для паркування.

Навколишнє середовище:

• менша кількість поїздок на транспортних засобах та активне використання електромобілів у сервісах каршерінгу призводить до зниження викидів. Дослідження Нідерландського агентства екологічної оцінки показує, що водії автомобілів каршерінгу подорожують в середньому на 15-20% км менше, ніж раніше. Це призводить до зниження викидів СО² на 8-13%.

А як у нас?

В Україні каршерінг перебуває лише на початку свого потенційного розвитку і представлений поки що двома компаніями:

Втім, зважаючи на завантаженість українських доріг, відсутність достатньої кількості місць для паркування, каршерінг може стати перспективним варіантом реалізації міської транспортної мобільності в Україні. І потужний поштовх розвитку може дати саме місцева влада, хоча б на інформаційному рівні та рівні нормативних послаблень у питаннях парковки для автомобілів каршерінгу.

Підбиваючи підсумки

Коротко підсумуємо – що ж являє собою каршерінг вже сьогодні?

• Потенціальна можливість заміни на дорогах 10 особистих автомобілів та звільнення 9 місць для паркування.
• Європейський автопарк обсягом 370 тис. автомобілів із 11,5 млн користувачів з перспективою росту до 7,5 млн автомобілів у 2035 році.
• Обсяг ринку 5,6 млрд доларів США з перспективою росту до 10,8 млрд доларів США у 2025 році.
• Більше 5 млрд інвестицій, спрямованих за останні три роки на розвиток транспортної мобільності, зокрема у каршерінг. І це тільки з боку автовиробників.
• Скорочення пробігу автомобіля у середньому на 15-20% та зниження викидів на 8-13%.

І нам здається, що це лише початок каршерінгової європейської (і навіть світової) історії. І, що найважливіше – це може стати початком і в Україні.