Водневі автомобілі: ентузіазм в Азії, сумніви в Німеччині

Toyota і Hyundai переконані в перспективах водню, Volkswagen в H2 не вірить, багато в ФРН бачать в ньому паливо для вантажних, а не легкових автомобілів. А Берлін вимагає: будуйте!

У Німеччині швидко зростає інтерес до водню (H2). Але чи є цей екологічний енергоносій перспективним паливом для автомобілів? Думки з цього приводу розійшлися, причому на подив різко. З одного боку - міністр транспорту ФРН Андреас Шойер (Andreas Scheuer). У 2021-2022 роках по дорогах країни повинні їздити 60 тисяч водневих автомобілів, несподівано для багатьох оголосив він на конференції "Водень і енергетичний поворот" в Берліні 5 листопада. Автомобільна промисловість, продовжив міністр, "повинна вивести на ринок доступні автомобілі і показати людям, що ця техніка надійно працює". Станом на 1 січня 2019 року в Німеччині було зареєстровано менше 400 водневих автомобілів.

Volkswagen не збирається виконувати вимогу міністра
З іншого боку - глава концерну Volkswagen Херберт Діс (Herbert Diess). Рівно за добу до майже ультимативної вимоги міністра він виступив на церемонії початку серійного виробництва першого "народного електромобіля" VW ID.3. У своїй промові він зупинився і на водневій технології. Її час, вважає топ-менеджер, настане не в майбутньому, а лише в наступному десятилітті (в 2030-х роках), проте застосовувати її переважною мірою в інші види транспорту - вантажні автомобілі, поїзди.

Іншими словами, найбільший автобудівник Німеччини (і світу) навіть не думає виконувати вимогу міністра: Volkswagen цілком зробив ставку на електромобілі. Повністю електричних легкових машин в ФРН було на 1 січня 2019 року в цілому понад 83 тисяч. До них можна додати більше 340 тисяч гібридів, з яких 67 тисяч були заряджати від розетки плагін-гібридами.

Увечері того ж 4 листопада в Берліні пройшла зустріч канцлера Ангели Меркель (Angela Merkel) c керівниками німецького автопрому, на якій обговорювався розвиток електромобільності в Німеччині. Одне з рішень: в найближчі два роки встановити по всій країні 50 тисяч нових загальнодоступних зарядних станцій. Зараз їх близько 21 тисячі, і вважається, що це вкрай мало для широкого впровадження автомобілів на електричній тязі. Уряд ФРН ставить завдання до 2030 року довести число станцій до 1 мілліона.На Франкфуртському автосалоні 2019 поруч з BMW i Hydrogen Next демонструвався паливний елемент

BEV проти FCEV: нерівні сили
А на наступний день після участі в цій зустрічі Андреас Шойер ( "вчора воднева тема була, звичайно, не пріоритетною") на конференції за воднем не без гордості повідомив, що "навесні 2020 року в нас в Німеччині буде вже 100 водневих заправних станцій". До 2021 року до них повинні додатися ще 15. Відповідну заяву про наміри міністр підписав зі спільним підприємством H2Mobility, в яку поряд з такими енергетичними компаніями, як Shell і Total, входить і німецький автобудівники Daimler.

Він з минулого року малими партіями випускає Mercedes GLC F-Cell, який в семи німецьких містах можна взяти в лізинг. А у вересні на Франкфуртському автосалоні 2019 була представлена ​​модель BMW i Hydrogen Next, виробництво якої, знову-таки малими партіями, баварський автоконцерн почне в 2022 році. Міністр економіки і енергетики Петер Альтмайер і міністр транспорту Андреас Шойер

Всі ці цифри показують, який в даний момент на німецькому ринку розклад сил між двома екологічними альтернативами автотранспорту з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ) - між електромобілями, які працюють від акумуляторних батарей (BEV), і водневими автомобілями (FCEV), в яких енергія для електромотора виробляється в ході реакції H2 з киснем в паливних елементах.
У такій ситуації автомобільна промисловість Німеччини однозначно зробила вибір на користь електромобілів, підкреслив президент Об'єднання німецької автомобільної промисловості (VDA) Бернхард Маттес (Bernhard Mattes) на що відбулася в кінці жовтня в Штутгарті конференції Handelsblatt Auto-Gipfel 2019. На інших континентах, додав він, можуть зробити ставку і на інші технології (він мав на увазі "водневі" плани Японії і Південної Кореї), але Європі, на його думку, створення розгалуженої інфраструктури одночасно для декількох видів альтернативних двигунів фі Ансова просто не потягнути.

Toyota Mirai: обсяги виробництва зростуть у десять разів
На цій галузевій конференції автобудівники і їх постачальники обговорювали перспективи німецького і світового автопрому, і мова, дійсно, йшла головним чином про гібриди і електромобілі. Однак дві доповіді були присвячені водневим автомобілям. Вельми показово, що з ними виступили представники двох азіатських фірм.

Віце-президент з наукових досліджень і розробок європейського відділення Toyota Геральд Кільман (Gerald Killmann) повідомив, що ця японська компанія в десять разів збільшить випуск водневого автомобіля Toyota Mirai. Привів він і абсолютні цифри: до сих пір щорічно випускалися 3 тисячі одиниць, обсяги виробництва нового покоління цієї моделі вирішено збільшити до 30 тисяч в рік (для порівняння: в 2018 році компанія продала по всьому світу в цілому понад 10,5 мільйона автомобілів) .

При цьому менеджер нагадав історію успіху першого в світі серійного гібридного автомобіля Toyota Prius. Перше покоління, яке стартувало в 1997 році, було збитковим, друге, за його словами, пішло вже краще, "третє забезпечило хороший прибуток, сьогодні понад половини продаваних нами в Європі автомобілів - це гібриди". Щось подібне може статися і з водневою технологією, переконаний Геральд Кільман.
Основними потенційними покупцями моделі Toyota Mirai він вважає таксомоторні компанії, сервіси перевезення VIP-пасажирів, парки службових машин фірм і відомств. І справа тут не тільки у високій ціні (в Німеччині цей водневий автомобіль коштує близько 80 тисяч євро).

Компанія Toyota виходить з того, розповів Геральд Кільман, що пересічному покупцеві більше підходять електромобілі: у нього машина використовується вночі і значну частину дня зазвичай простоює, так що є час її зарядити. "У водневої технології перспективи швидше в професійній сфері, там, де автомобіль повинен працювати цілодобово або перевозити вантажі", - зазначив доповідач і вказав на вирішальні переваги машин на паливних елементах: заправка триває 3-5 хвилин, а дальність пробігу становить понад 500 кілометрів. 

Hyundai Nexo і водневі вантажівки для Швейцарії
Таким чином, два лідери світової автомобільної промисловості, Volkswagen і Toyota, практично сходяться в тому, що H2 отримає широке поширення на вантажному автотранспорті. Розходяться вони в оцінці термінів. І це явно пов'язано з тим, що в Японії вже діє узгоджений між урядом, автобудівниками і інфраструктурними компаніями план до 2030 року довести число водневих автомобілів на дорогах країни до 800 тисяч. А в Німеччині є урядовий план до того ж часу довести число електромобілів до 7-10,5 мільйонів.

Тим часом в Південній Кореї стартував пілотний проект з переведення на H2 відразу трьох міст. Мова не тільки про автомобільний транспорт, а й про електроенергетику та теплопостачання, і Hyundai буде поставляти туди свої паливні елементи, розповів в Штутгарті представник німецького відділення цієї південнокорейської компанії Олівер Гут (Oliver Gutt). 

Зараз Hyundai, продовжив Олівер Гут, приступає до виконання замовлення, отриманого зі Швейцарії: протягом п'яти років туди будуть поставлені 1600 працюючих на паливних елементах вантажівки, в яких з екологічних (і, відповідно, іміджевих) міркувань зацікавлені, зокрема, великі мережі супермаркетів . Правда, альпійській республіці належить ще побудувати відповідні заправні станції. 

Без "зеленої" водню прориву не буде
Олівер Гут порекомендував стежити за розвитком мережі водневих заправок в Європі на німецькому сайті h2.live. Там відразу ж впадає в очі: Німеччина зі своїми скоро 100 станціями є безперечним європейським лідером. Або, інакше кажучи: в інших країнах континенту інфраструктура для H2 розвинена ще менше.

Принципово важливим є також питання, звідки береться водень. Виробляти його з вуглеводнів, наприклад, з природного газу, з економічної точки зору видається не дуже виправданим, адже в такому випадку автомобілі можна було б безпосередньо заправляти компримованим (CNG) або зрідженим природним газом (LNG).

З точки зору екології і захисту клімату сенс має тільки "зелений" водень, отриманий із звичайної води методом електролізу з використанням надлишкової електроенергії вітряних і сонячних електростанцій. Але широке промислове впровадження експериментально вже апробованої технології Power to Gas тільки починається. Правда, уряд ФРН твердо має намір форсувати цей процес.

Виступаючи разом з Андреасом Шойер на конференції в Берліні, міністр економіки і енергетики ФРН Пітер Альтмайер (Peter Altmaier) заявив: "Ми хочемо, щоб Німеччина стала в області водневих технологій номером 1 в світі". Наскільки реалістичним є цей лозунг в автомобільній сфері, покаже час. Але найперші в світі водневі поїзди почали перевозити пасажирів саме в ФРН.