Цього року Україна планувала вперше представити проєкти Індустрії 4.0 на міжнародній виставці Hannover Messe в Німеччині. Участь у цьому заході мала б велике значення для виходу українських компаній в галузі Індустрії 4.0. на світову арену. Але на початку березня організатори перенесли виставку на липень, а згодом — взагалі скасували через загрозу поширення COVID-19.
Про наслідки скасування та подальші плани українських інноваторів прес-офіс Industry4Ukraine поспілкувався з координатором руху «Індустрія 4.0 в Україні», генеральним директором «Асоціації підприємств промислової автоматизації» Олександром Юрчаком.
Отже, Ганноверу цього року не буде. Що далі з вашим проєктом?
ОЮ: Так, для нас ця ситуація стала великою прикрістю. В кінці 2019 року АППАУ виграла грант щодо представлення українських інноваторів в Ганновері. Участь у виставці планувалася як перша презентація українського потенціалу Індустрії 4.0 на міжнародній арені. Зараз ми ведемо перемовини з нашими донорами USAID щодо подовження роботи, але в іншому форматі. Якщо розглядати Ганноверський ярмарок не як самоціль, а як засіб для експорту, то його є на що міняти. Адже кінцева мета — покращення експорту українських інноваторів. Нові умови вимагають змінити стратегію досягнення цієї мети. Наприклад, замість виставки можна провести потужну digital-кампанію. Це тим більш важливо, що наразі українські інноватори 4.0 дуже слабко представлені в Інтернеті.
На якому етапі проєкту ви зараз знаходитесь і чи реально втілити ваші нові плани?
ОЮ: Ми тільки почали реалізацію проєкту. В січні були відібрані 11 інноваторів Індустрії 4.0, в лютому ми завершили всі формальні процедури з донором, в березні розпочали надання консультаційних послуг та тренінгів, а також піар-кампанію по внутрішньому ринку. Пандемія коронавірусу суттєво вплинула на весь план проєкту. Але активності тривають, укладено кілька договорів з підрядниками, активно працює наша виконавча дирекція. На даному етапі всі активності стосуються покращення маркетингу відібраних компаній та обізнаності українського ринку про інноваторів Індустрії 4.0. Тому вони легко інтегруються в інший формат.
Розкажіть про сам рух Індустрії 4.0 та компанії, які Ви представляєте як «інноваторів 4.0»
ОЮ: Рух «Індустрія 4.0 в Україні» заснований 2016 року. Наша асоціація виступила ініціатором цього процесу й відтоді до нас приєднались більше 150 організацій. Здебільшого — це розробники ІТ та промислової автоматизації. Якщо ширше, концепція Індустрії 4.0 покриває також енергетику, транспорт та інфраструктуру. Мова йде про наступний етап цифрової трансформації підприємств, з застосуванням нових технологій таких як Big Data, штучний інтелект, промисловий інтернет речей, колаборативних роботів, адитивне виробництво, нові рішення з кібербезпеки тощо. Компаній, які працюють на цих технологіях в Україні вже чимало – ми ведемо їх облік в спеціальному каталозі, так званому «Ландшафті» (англ. Landscape). У 2019 ми випустили детальний огляд стану інновацій та інноваторів 4.0, з описом стану екосистеми, спільних викликів, в тому числі експорту. Тоді в «Ландшафті» було 76 компаній, зараз – вже близько 90.
В поточних умовах пандемії COVID-19, що робить ваша спільнота, й чим вона може бути корисною для вирішення спільних проблем країни?
ОЮ: Це дуже важливе питання, оскільки в умовах глобальних та швидких змін, вимога такої самої швидкої та релевантної реакції є must be для наших інноваторів та всього руху Індустрії 4.0. Ми почали перебудовувати свої цілі та загальний дискурс комунікацій кілька тижнів тому. Якщо раніше планувалось розповідати українським замовникам про те, чому важливі інновації 4.0 взагалі, що вони дають, також висвітлювати технології, то зараз важливіше акцентувати на тих рішеннях, які найбільш актуальні. Ними є все що пов’язано з дистанційним моніторингом та керуванням виробництвами. Адже ми знаємо, що в умовах ізоляції чимало керівників та офісних співробітників працює дистанційно, але їм потрібно мати доступ до даних своїх виробництв в реальному часі. Програми, що забезпечують такі можливості в промисловості не дуже розповсюджені і наші інноватори готові максимально сприяти їх поширенню і впровадженню.
Інша наша ініціатива – запуск Аналітичного центру Industry4Ukraine. Тут ми консолідуємось з партнерами, щоб надавати промисловцям, hi-tech-секторам та уряду своєчасну аналітичну інформацію та рекомендації. Адже не секрет, що сьогоднішній економічний стан залишає бажати кращого, а найближчими місяцями буде ще важче. Тому потрібно не тільки швидко помічати нові загрози й можливості, але й реагувати на них.
Третя наша ініціатив в поточних умовах – ми консолідуємо зусилля з іншими спільнотами одразу на кількох рівнях. З Коаліцією цифрової трансформації, де мова йде про спільні пріоритети hi-tech-спільнот. З регіональними кластерами – для спільної протидії загрозам коронавірусу та погіршення економічної ситуації. З закордонними партнерами – в розгляді нових можливостей на європейському та світовому рівнях.
Постійний фокус на колективних спроможностях є дуже важливою цінністю в спільноті 4.0. Одне з визначень цієї концепції звучить як: «Індустрія 4.0 – це не стільки про штучний інтелект чи роботів. Ці речі існували задовго до 2014 року й не вони є суттю змін, що відбуваються. Кардинальні зміни, що несе Індустрія 4.0 стосуються значного покращення спроможності організацій реагувати на зміни в мінливому світі». Власне, цю колективну спроможність краще реагувати ми і культивуємо в АППАУ та русі 4.0. З точки зору «мінливих умов» ситуація зараз ідеальна для демонстрації такої спроможності.
Стосовно експорту — як ви бачите розвиток ситуації у своїй спільноті?
ОЮ: Проєкт, що розпочався має принципове значення для Індустрії 4.0. Ми будемо його продовжувати в будь-якому випадку – з зовнішнім фінансуванням чи без нього. Річ у тім, що внутрішній ринок для «армії» вітчизняних розробників hi-tech – надто малий. Коли я кажу «армії» мова не тільки про 180 тисяч програмістів, про яких часто згадує українська ІТ-індустрія. Насправді, серед них тих, хто працює в промислових hi-tech не так вже й багато, ми рахуємо до 20-30 тисяч. Але наші медіа майже не розповідають про інших розробників hi-tech – проєктувальників, інжинірингові компанії, системних інтеграторів, програмістів АСУТП, мехатроніків тощо. Це ті спеціалісти, які здатні запускати заводи та виробничі лінії «під ключ», й цінність їх на ринку набагато вища, ніж просто «кодерів». В Україні близько 60-70 тисяч таких спеціалістів, й місця на внутрішньому ринку їм дуже мало. Це було проблемою й раніше, а зараз й поготів. На жаль, ми не мали й не матимемо в найближчі роки підтримки від держави, яку зараз отримують hi-tech-компанії в розвинутих країнах. Тому єдиний вихід – це знаходити своє місце на світових ринках.
На сьогодні ми фактично розробили засади комплексної експортної стратегії, де ключова роль належить смарт-інтеграції в ЄС та інші розвинуті країни світу. «Смарт» означає, що на першому етапі ми плануємо йти шляхом підрядів та окремих розробок для європейських фірм, але надалі будемо підвищувати роль наших розробників, як постачальників готових продуктів та рішень.
А на внутрішньому ринку – ви не бачите жодних перспектив?
ОЮ: Чому ж – навпаки. Для нас дуже важливо зараз не допустити стагнації та згортання проєктів на внутрішньому ринку. Адже за даними нашої асоціації близько 60-70% українських інноваторів 4.0 мають головний дохід тут. Ми дуже не хочемо повторення 2014-15 років й тому займаємо активну позицію щодо співпраці з урядом. У 2018 році ми розробили комплексну національну стратегію Індустрії 4.0, де експорт та міжнародна співпраця – це тільки 2 з 14 проєктів. Всі інші націлені на зміни всередині країни. Зараз настав той момент, щоб український уряд повернувся обличчям до промисловців.
По-перше, уряд має передбачити комплекс заходів для зростання внутрішнього ринку. Хай це будуть великі інфраструктурні проєкти чи оборонна промисловість, — для нас немає великого значення. Головне, щоб були робочі місця.
По-друге, уряд має негайно стимулювати ті сектори, які є критичними для боротьби з коронавірусом. Зараз – ідеальні умови для запуску кластерів та виробничої кооперації в виробництві медичного обладнання, наприклад, апаратів штучної вентиляції легенів, продукції фармацевтичної та харчової галузі, об’єктів критичної інфраструктури. Якщо уряд створить умови для кінцевих замовників в цих галузях для прискорення впровадження цифрових технологій, то виграють не тільки замовники, але й тисячі розробників.
По-третє, ми вважаємо необхідним підтримку регіональних та галузевих ініціатив на рівні кластерів. Потрібно просто підтримати ці об’єднання, хоча б адміністративно – далі бізнес сам скооперується у виробничі ланцюжки. Поки що ми не бачили жодної допомоги, жодних кроків держави в цих трьох напрямах. Але можливо, саме зараз прийшов це час. В будь-якому випадку, ми готові.