Запровадження інституту лобізму як ще один позитивний сигнал просування країни в напрямку демократизації суспільно-політичних відносин

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції створив робочу групу, відповідальну за розробку проекту закону для унормування інституту лобізму в Україні. Наразі робоча група підготувала Концепцію проекту Закону України «Про відкритість та прозорість лобіювання в Україні».

Про необхідність терміново унормувати вітчизняний інститут Федерація наголошувала ще в вересні минулого року публікацією невеликого огляду в Дайджесті №16 від 16.09.2014 р.

Наголошуючи на необхідності запровадження в Україні інституту лобізму, експерти Федерації виходять з практичного ефекту, отриманого країнами від офіційного лобізму. З одного боку, лобізм є тим унікальним інструментом, що забезпечує взаємодію між громадянами, суб’єктами господарювання, інститутами громадянського суспільства  та органами державної влади, з іншого – забезпечує мінімізацію корупційних ризиків.

Враховуючи, що деякі країни світу, зокрема, США, Великобританія, Німеччина, Канада та інші мають 50-ти річний досвід реалізації інституту лобізму, Україна має унікальну можливість запровадити найкращі моделі та механізми функціонування цього інституту.

Тож після опрацювання Концепції законопроекту, Федерація роботодавців автомобільної галузі пропонує при підготовці проекту Закону України «Про відкритість та прозорість лобіювання в Україні» унормувати таке:

1. З метою уникнення штучних обмежень можливостей фізичних та юридичних осіб  проводити лобістську діяльність, в законі потрібно чітко прописати  критерії, за умови дотримання яких відповідна фізична та/або юридична особа може отримати офіційний статус лобіста.

За основу можна взяти Федеральний закон США «Про відкритість лобіювання», який передбачає, що лобістом може вважатись фізична особа, яка не менше, ніж 20% свого робочого часу витрачає на цей вид діяльності і отримує не менше 5 тис дол. США від одного клієнта упродовж 6 місяців. Для юридичної особи мінімальний розмір доходів від лобізму має становити 20 тис дол. США за 6 місяців.

2. Розширити об’єктний склад інституту лобізму

Законодавчо закріпити наступний об’єктний склад інституту лобізму та включити в нього не тільки центральні органи влади (Президент, ВРУ, КМУ та міністерства), а й місцеві органи влади та судову владу.

3. Визначити чіткий перелік предметів лобіювання, уникнувши обмежень реалізації закону в цій сфері

На наш погляд, обмеження щодо предметів лобіювання визначене ще на стадії розробки ідеї законопроекту «Про відкритість та прозорість лобіювання в Україні», яка полягає в можливості обмежувати коло предметів лобізму за ініціативи ВРУ, Президента України, КМУ та центральних органів влади. Як показує практика застосування навіть передових законів, що відповідають найвищим європейським стандартам та правилам, будь-які обмеження призводять до повного нівелювання запроваджуваних інститутів через корупційну складову, що розквітає саме завдяки подібним обмеженням.

Єдиним допустимим обмеженням може бути приналежність предмету правового регулювання до сфери національної безпеки та оборони.

Тому експерти Федерації пропонують не тільки не обмежувати перелік предметів лобіювання, а, навпаки, розширити його на регламенти та програми, контракти, кредити, дозволи та ліцензії, законодавство місцевого рівня і найголовніше – акти про призначення на посади та рішення вищих судових інстанцій.

Звертаємо увагу експертного середовища на той факт, що саме можливість впливу на призначення на посади та зміст судових рішень через направлення «записок друзів суду» , ЗМІ, організацію масових акцій щодо підтримки чи заперечення окремого рішення, і є важливим індикатором сталості демократичних інститутів будь-якої країни, а також розвитку громадянського суспільства

4. Визначити відповідальність за порушення законодавства в сфері лобізму

У всіх країнах світу, де унормований такий інститут, основний закон, що врегульовує лобізм, передбачає чіткі види відповідальності. Наприклад, в США за порушення законодавства у сфері лобізму закон передбачає штраф  (5 000 дол. США), або ув’язнення на термін до 12 місяців (можливе також одночасне застосування штрафу і ув’язнення). В окремих випадках закон допускає позбавлення права займатись лобістською діяльністю впродовж 3 років. В Канаді також детально регламентовані санкції за порушення закону -  передбачається, що кожна фізична особа, яка порушила закон і була визнана винною, може бути покарана штрафом від 25 до 100 тисяч доларів, ув’язненням на термін від 6 місяців до 2-х років, або штрафом і увезенням одночасно.

На нашу думку, визначення перехідного етапу для встановлення відповідальності за порушення законодавства в сфері лобізму є недоречним, адже це інститут який давно де-факто існує в Україні і лобісти – це досвідчені, високоосвічені фахівці, які з перших днів отримання офіційного статусу лобіста мають отримувати не тільки права, а й у повному обсязі нести відповідальність за порушення чинного законодавства країни.

5. Запровадження окремого публічного реєстру інтересів народних депутатів та членів КМУ

Окрім запровадження електронного реєстру суб’єктів лобістської діяльності досить важливим додатковим інструментом для подолання корупції в законодавчій владі є запровадження окремого публічного реєстру інтересів народних депутатів та членів КМУ. Така практика широко використовується в Великобританії. Члени Парламенту повинні повідомляти про свої інтереси, шляхом внесення  їх спеціальний реєстр, який щорічно публікується (Register of Interests). Членам Парламенту забороняється виносити на обговорення проблеми, що зачіпають декларований ними інтерес, проте вони можуть брати участь в їх обговоренні, оголосивши при цьому свою зацікавленість цим питанням.  При виникненні конфлікту між особистими інтересами і суспільними інтересами член Парламенту повинен орієнтуватися на інтерес суспільства. Додатково, члени Парламенту повинні розкривати інформацію про отримані грошові винагороди за послуги, пов’язані з парламентською роботою, а також надавати контракти про надання цих послуг в Register of Interests.

6.Публічна звітність лобістів

Закон України «Про відкритість та прозорість лобіювання в Україні» має чітке врегулювання питання звітності лобістів.

По-перше, звітність має бути публічною. По-друге, закон має встановити чіткі строки публікації цих звітів, а також обов’язковий перелік інформації, що  повинна міститися в звітах лобістів. Наприклад, Федеральний Акт США «Про відкритість лобіювання» від 1995 р. регулює питання звітності таким чином:

• лобісти подають публічний звіт щоквартально;
• кожен звіт має містити розділи: ПІБ лобіста, ПІБ клієнта, перелік конкретних питань, які опрацьовував лобіст, список співробітників, які діяли в якості лобістів від імені клієнта (для юридичних осіб), детальний опис витрат що лобіст і його співробітники, понесли у зв'язку з лобістської діяльності в рамках квартального періоду.

В розвиток підтримки принципів прозорості лобістської діяльності, нещодавно, в 2014 році, в Великобританії був прийнятий закон «Про прозорість лобіювання, безпартійну агітацію та адміністрацію профспілок», який на законодавчому рівні закріплює обов’язковість реєстру лобістів. Вказаний реєстр є публічним  та містить інформацію про лобістську діяльність, об’єкти лобіювання, а також про клієнтів.

З Концепцією проекту Закону України «Про відкритість та прозорість лобіювання в Україні» Ви можете за цим посиланням.