Податкова реформа 2015: черговий новорічний сюрприз влади?

Нещодавно Міністерство фінансів України оприлюднило концепцію нової податкової реформи. Іван Міклош, радник Міністра фінансів України і один з розробників концепції, назвав цю реформу радикальною і направленою на фіскальну консолідацію державних фінансів.

Представники Федерації роботодавців автомобільної галузі уважно проаналізували запропоновану концепцію і дійшли інших висновків.

По-перше, Міністерство фінансів України (нагадаємо, одна зі сторін соціального діалогу), розробляючи нову податкову реформу (одним з базових чинників якої є прозорість та справедливість) вчергове «забуло» порадитись з роботодавцями. Ми вважаємо, що відсутність відкритого та публічного діалогу з суспільством вже на першому етапі створення концепції, призвело до очікуваного результату: податкова реформа викликає недовіру. Підігрівають негативне сприйняття і заяви її творців. Наприклад, пан Міклош стверджує, що «процес розробки податкової реформи в Україні супроводжувався її жвавим публічним обговоренням…». Андрій Журжій, один з членів робочої групи «Податкова реформа» при Мінфіні зазначив, що «група складається приблизно з 20 осіб, двоє з яких є представники громадськості». Але хто саме? Загадка.

По друге, визначені в концепції базові принципи реформи – спрощення, прозорість та справедливість – знову залишаються декларативними, оскільки не мають жодного відношення до реальних змін, що нас очікують вже найближчим часом.

Справедливість як базовий принцип реформи, що полягає, в тому числі, у забезпеченні рівних правил для всіх, у збалансованості інтересів держави та платників податків при детальному аналізі відповідного розділу зовсім не дотримується.

Податку на прибуток. З точки зору Мінфіну, справедливим вважається, наприклад, відновлення вимоги наявності зв’язку господарської діяльності з витратами для цілей оподаткування. Іншим, м’яко кажучи, суперечливим моментом майбутньої реформи є налагодження співпраці податкових органів з НБУ для контролю за дотриманням правил формування резервів на можливі втрати за кредитними операціям. І це, не кажучи вже про запровадження авансової сплати з суми надбавки до податку на прибуток. Проте немає жодної згадки про скасування авансових внесків з податку на прибуток, хоча саме це є найбільшою несправедливістю, якщо не злочином, з боку держави щодо платників податків.

Нам не зовсім зрозуміло, чому вважається справедливим скасування верхньої межи штрафів за неподання документації по трансфертному ціноутворенню та усунення порогу для операцій, які підлягають контролю за ТЦ.

Податок на додану вартість. Авторам документу чомусь здається справедливим «раннє» відшкодування ПДВ для підтримки інвесторів на етапі спорудження, а також анулювання «прогалин» у податковому законодавстві з ПДВ для іноземних компаній, які реалізують товари в Україні. З іншого боку, жодних державних гарантій щодо автоматичного відшкодування ПДВ та повна відсутність відповідальності держави за неповернення ПДВ.

Вершиною ж справедливості в сфері адміністрування податків є посилення відповідальності платників податків за порушення вимог щодо подання податкової інформації (звітності). І знову жодної згадки про відповідальність контролюючих органів.

Досить цікавим змістом Міністерство фінансів наповнило інший принцип податкової реформи – «прозорість». На думку авторів концепції, прозорість – це виправлення помилок, усунення неоднозначностей та простіші правила і процедури. На практиці це виглядає доволі цинічно. Фактично, в розрізі реальних податків, прозорість - це подальша уніфікація правил податкового та бухгалтерського обліку податку на прибуток, ПДВ з правилами ЄС, а не, наприклад, оприлюднення переліку компаній, які отримують відшкодування ПДВ в автоматичному режимі, чи перелік компаній, які взагалі не отримують відшкодування ПДВ.

Але найбільшим цинізмом збоку розробників проекту концепції, який повністю знищує навіть натяк на те, що нова податкова реформа буде базуватись на принципах спрощення, прозорості та справедливості, є  два наступні нововведення, закладені в розділі адміністрування податків і зборів.

1. Платники податків, які діють відповідно до податкових консультацій, звільняються від адміністративної відповідальності та нарахування пені, але не від донарахування податку.

Всім платникам податків відома якість податкових консультацій, а також непоодинокі випадки, коли податківці змінюють свою позицію відносно того чи іншого питання, «народжуючи» нову консультацію, а платники податків, виконуючи настанови консультацій, сплачують донарахування, штрафи, тощо. Так, можна навести один яскравий приклад. 1 липня 2014 року наказом Міністерства доходів і зборів України №368 були внесені зміни до Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення. У своїй відповіді контролюючий орган вийшов за межі наданих йому прав, розширивши норми Податкового кодексу України (абз. 3 ч. 2 п.п. 39.2.1.1 п. 39.2 ст.39 ПКУ), визначивши додаткові умови для визнання операції контрольованою, що призводить до необхідності подавати звіт. В результаті, в регіонах вже розпочався активний процес зі застосування п.40 вказаної податкової консультації з боку контролюючих органів: контролюючі органи на місцях масового надсилають підприємствам запити про причини неподання звіту про контрольовані операції. Наразі триває процес зі скасування цієї консультації. Але чи понесе відповідальність автор незаконної консультації за додаткові адміністративні витрати платників податків, що вони понесли захищаючи свою позицію, за витрати часу, за матеріальні витрати на штрафи тощо? Ні. В Україні платник податків через надмірні зобов’язання знаходиться на межі вимирання, а контролюючи органи наділені масою прав, які не обмежені жодною відповідальністю.

2. Банківська гарантія/депозит як передумова для оскарження податкових нарахувань до ДФС та в суді.

Довіра платників податків до влади та суду коливається на нульовій відмітці. Кожна особа та підприємство, яке хто хоч раз намагався оскаржувати рішення влади, в тому числі у судовому порядку, знає який це дорогий, довгий, важкий, а іноді, і безнадійний процес. Останні події в країні залишили (або, радше, подарували) нам надію на справедливе правосуддя. І цю надію «під корінь» рубає концепція податкової реформи. Якщо мова йде про оскарження податкових нарахувань до ДФС, то всі знають, що такі донарахування досить часто сягають захмарних сум, що можуть в декілька разів перевищувати річний обіг коштів на підприємстві. Тепер, зі ініціативи Мінфіну, щоб оскаржити такі донарахування, необхідно вивести з підприємства шалені кошти . Донарахували 40 млн грн? Поклади відповідну суму на депозит. Якщо ви ідете оскаржувати донарахування в суд, то окрім 40 млн грн депозиту Вам потрібно буде заплатити судовий збір в розмірі 1,5% від вартості позову, а для апеляції і того більше. Враховуючи, що, згідно статистики, 98% рішень щодо оскарження нарахувань в суді приймались на користь платників податків, виходить, що держава ввела нові штучні перепони для захисту прав платників податків, і в ДФС, і в суді.

Третій базовий принцип реформи – спрощення – взагалі не має реального практичного відображення в розрізі конкретних податків. Все, що розуміє Мінфін під спрощенням, – це спрощення та поліпшення формулювань статей Податкового Кодексу України, уточнення термінології, виключення з тексту кодексу положень, що не застосовуються. З юридичної точки зору, це банальна поточна нормотворча діяльність, яка не має жодного відношення до змістовного спрощення податкової системи в Україні, яка б мала реальний практичний ефект.

Чи не єдиним позитивним нововведенням, на нашу думку, є звільнення від оподаткування ввезення підакцизної сировини для виробництва не лише готової продукції, а й іншої підакцизної сировини.

На підставі вищезазначеного, Федерація роботодавців автомобільної галузі не підтримує Концепцію податкової реформи, що була розроблена Міністерством фінансів України, та вимагає негайно розпочати широкі консультації з громадськістю з обов’язковим залученням представників реального сектору економіки.

З метою уникнення маніпулювань на тему псевдоконсультацій з громадськістю та бізнесом, пропонуємо оприлюднити на сайті Мінфіну графік проведення консультацій, круглих столів, обговорень, тощо. Також з метою налагодження ефективної взаємодії з громадськістю та бізнесом пропонуємо негайно винести концепцію податкової реформи на обговорення в Громадських рад, що діють при Міністерстві економічного розвитку  торгівлі України, Міністерстві фінансів України та Державній фіскальній службі України, а результати їх засідань оприлюднити на сайті відповідних міністерств і відомств.