Електромобілізація України

Ринок електромобілів у світі набирає все більшої популярності, і Україна не стала винятком. Втім, масовій появі таких автотранспортних засобів перешкоджає їх висока вартість. Та, можливо, скоро усе зміниться?

Електромобільні справи в Україні

Значною подією для електромобільної України стало запровадження нульової ставки ввізного мита на транспортні засоби, оснащені електричними двигунами. Відповідний закон № 822-VІІІ вступив у силу з 1 січня 2016 року, і всього лише рік його дії продемонстрував значний інтерес українців до «зелених» технологій.

• Україна – №1 в Європі за темпами росту продажів електрокарів порівняно з 2015 роком

Попри те, що законопроект про тимчасове скасування акцизу та ПДВ так і не знайшов підтримки у Верховній Раді, лише скасування мита збільшило продажі електромобілів у 3,4 рази до 1600 одиниць і дозволило увійти в ТОП-15 країн в Європі за абсолютними показниками та очолити цей список за темпами збільшення кількості електрокарів порівняно з 2015 роком.

За даними ACEA (статистика по автомобілям із повністю електричним приводом)

З огляду на модельний ряд, вітчизняний ринок електромобілів не відрізняється великою різноманітністю. Абсолютним лідером продажів є Nissan Leaf – він формує приблизно 78%  автопарку електрокарів країни. Для порівняння, частка його найближчого конкурента Ford Focus – 4,1%, а Tesla Model S – лише 3,5%.

На жаль, вартість електромобілів для пересічного українця залишається вкрай високою, тож не дивно, що більшість продажів займають б/в автівки. Якщо вважати новим електромобіль, що зареєстрований протягом двох років після виробництва, б/в машини охоплюють майже 82% усього автопарку.

Втім, не лише ціна грає ключову роль в популярності електромобілів. На неї впливає і кількість зарядних станцій, і довжина пробігу від однієї зарядки, і час експлуатації акумуляторних батарей, що формують левову частку від вартості ТЗ. І якщо у розробці способів збільшення пробігу екологічних автівок Україна участі не бере, то вплинути на розвиток електромобільної інфраструктури є всі можливості. І прогрес у цьому напрямі не помітити неможливо.

• Протягом 2016 року по Україні кількість зарядних станцій виросла майже в 4 рази – з 153 до 577 станцій

Загалом протягом 2016 року по Україні кількість зарядних станцій виросла на 277% – з 153 до 577 станцій, а кількість швидкісних з нуля сягнула за рік до 44 станцій. Тож зараз на одну зарядну станцію приходиться приблизно чотири електромобілі. Показово, що кількість електрокарів та зарядна інфраструктура виросли майже синхронно.

За даними МВС та ElectroCars

Тож для заповнення українських вулиць електромобілями є всі передумови. І їх кількість може значно збільшитися, якщо, за сприяння влади, ціни на них знизяться.

Законодавчі пігулки

За ініціативи Міністерства інфраструктури України було розроблено та 13 квітня представлено концепцію і необхідні для її впровадження в правове поле законопроекти про розвиток ринку, а також виробництва електромобілів в нашій країні.

Цілями «Концепції розвитку ринку електричного транспорту в Україні» названі: повний цикл виробництва таких машин, можливість українцям купувати за невисокими цінами автомобілі майбутнього, а також поштовх до розвитку бізнесу, який експлуатує «зелений транспорт». Як зазначив міністр інфраструктури Володимир Омелян, до 2020 року частка продажів електрокарів в загальних автопродажах повинна скласти не менше 15%, але це буде тільки початком електромобілізаціі країни.

Проект розділений на три прив'язані до конкретних термінів складові. Перший триватиме п'яти років і стосуватиметься розвитку ринку нових і б/в машин. Друга складова концепції розрахована на десять років і передбачає залучення стратегічних інвесторів у виробництво електромобілів, а також зарядні станції. Третя частина розрахована на 15 років і націлена на локалізацію виробництва компонентів до електромашин, зокрема акумуляторних батарей.

Які ж зміни до законодавства пропонуються?

Для покупців:

• звільнення від ПДВ і акцизів на імпорт електротранспорту і зарядних станцій – до 1 січня 2023 року;
• скасування збору до пенсійного фонду при першій реєстрації електричних ТЗ в Україні;
• безкоштовна парковка на державних і комунальних підприємствах – до 1 січня 2033 року;
• можливість їздити в смузі для громадського транспорту – до 1 січня 2033 року.

У таблиці наочно показано, що у разі впровадження вищевказаних норм покупець б/в електромобіля витратить майже на 150 тисяч гривень менше, ніж зараз. А при покупці нового електрокара економія перевищить 650 тисяч гривень.

Для комерційних структур:

• нульова ставка ПДВ на надання послуг з перевезення на електротранспорті – до 1 січня 2033 року;
• нульова ставка ПДВ на лізинг і оренду електротранспорту – до 1 січня 2033 року.

Для потенційних інвесторів та автовиробників:

• скасування мита на широкий перелік комплектуючих складання електромобілів – на постійній основі;
• нульова ставка ПДВ на комплектуючі для промислового складання ЕТЗ – до 1 січня 2028 року;
• нульова ставка ПДВ на комплектуючі до зарядних станцій  – до 1 січня 2028 року;
• ставка ПДВ  9% на видобуток і збагачення літію (основний компонент тягових акумуляторів електромобілів) – до 1 січня 2033 року;
• нульова ставка ПДВ на виробництво літієвих батарей – до 1 січня 2033 року;
• нульова ставка ПДВ на постачання випущених в Україні електромобілів, зарядних станцій і комплектуючих до них – до 1 січня 2033 року;

«На нашу думку, саме запропонований набір стимулів забезпечить послідовний розвиток ринку, локалізацію виробництво електротранспорту і подальшу локалізацію комплектуючих», – заявив міністр інфраструктури Володимир Омеляна.

Наразі законопроекти ще не зареєстровані у ВР і доопрацьовуються. Федерація роботодавців автомобільної галузі підтримує ініціативу щодо розвитку електромобілів в Україні і долучилася до обговорення. Зокрема, Федерація внесла такі пропозиції:

• скасування ввізного мита на кузови, які можуть використовуватися для виробництва електромобілів в Україні (товарні позиції 8707 10 10, 8707 10 90 90 згідно з УКТ ЗЕД). Такий крок дасть змогу залучити до їх виробництва світові автомобільні концерни;
• скасування акцизу на кузови (товарні позиції 8707 10 10 10, 8707 10 10 20, 8707 10 90 90 згідно з УКТ ЗЕД). Оподаткування акцизним податком кузовів для виробництва легкових автомобілів, а потім оподаткування самих автомобілів є не що інше як подвійне оподаткування виробленого легкового автомобіля (вартість кузова становить 70% вартості готового автомобіля). Запровадження нульової ставки акцизного податку на кузови для виробництва легкових автомобілів – це зменшення вартості виробленого на Україні легкового автомобіля, а відтак – збільшення їх реалізації;
• скасування пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту для об‘єктів з виробництва електричного транспорту, комплектуючих до нього, зарядних станції та комплектуючих до них. Це зменшить податкове навантаження на підприємства з виробництва електричного транспорту, комплектуючих до нього, зарядних станцій та комплектуючих до них.

За офіційним підтвердженням Міністерства інфраструктури України, пропозиції Федерації будуть враховані.

Що ж, якщо законопроекти від Мінінфраструктури отримають статус законів, ріст кількості екологічного транспорту в Україні може пришвидшитися в рази. А крім того, можна сподіватися, що незабаром в Україні з'являться виробники екологічних автомобілів –  як вітчизняні, так і з числа закордонних інвесторів.

А як у них?

Для заохочення покупців та збільшення попиту на електрокари європейські країни застосовують різноманітні стимули, зокрема й фінансові. У багатьох країнах покупці можуть розраховувати на податкові пільги або субсидії.

Так, у Норвегії, починаючи з 90-х років, здійснили цілу низку поетапних кроків, щоб зробити купівлю електромобіля більш привабливою. Наприклад, для електрокарів скасували імпортний та щорічний реєстраційний збір, ввели нульову ставку ПДВ, скасували податок для корпоративних авто. Водіям електрокарів дозволили не сплачувати за платні дороги та надали право користуватися смугами для міського транспорту.

У Нідерландах власники електромобілів не платять податок при реєстрації і збір за користування дорогами.

Уряд Німеччини запровадив субсидії у 4 тисячі євро при купівлі електромобіля та 3 тисячі при купівлі гібриду. Франція пропонує «еко-бонуси» покупцям транспорту з найнижчими викидами – до 6 300 євро, а в Іспанії субсидія складає 5500 євро.

За даними Європейської асоціації виробників автомобілів, різні податкові заохочення також існують у Греції, Австрії, Великій Британії, Португалії та інших країнах.

Ще один важливий аспект стимулювання попиту на електромобілі – це розвиток зручної інфраструктури, за допомогою якої власник може без проблем зарядити автомобіль. Наприклад, у Нідерландах практично на кожному підземному паркінгу можна знайти кілька місць, відведених спеціально під електромобілі, де можна не лише припаркувати, але й зарядити своє авто. Крім того, у містах можна знайти велику кількість окремих зарядних станцій, розташованих прямо на вулицях.

При цьому у ЄС і США ставка робиться на заправки «швидкого» типу. Так, у Німеччині, яка вважається європейським лідером з розвитку інфраструктури для електромобілів, зробили мережу безкоштовних «швидких заправок» для електромобілів. У Берліні подібних установок понад 100, багато з них розташовані в найзручніших місцях для жителів – біля торгових центрів і супермаркетів.

Загалом, одним із серйозних факторів збільшення кількості автомобілів можна назвати свідому політику багатьох європейських країн, направлену на збільшення кількості електромобілів на дорогах. У деяких країнах обговорюються і вкрай амбітні плани. Німеччина поставила собі за мету випустити на дороги 1 млн електромобілів до 2020 року, а також запропонувала Євросоюзу з 2030 року ввести заборону на продаж нових автомобілів з бензиновими і дизельними двигунами. А в Норвегії збираються заборонити продаж нових автомобілів з ДВЗ ще раніше – до 2025 року.