Електромобільні перегони. Китай vs. ЄС
Електромобільні перегони. Китай vs. ЄС

Китай упевнено виривається уперед. Інвестиції європейських автовиробників в електромобільність у Китаї у 7 разів більше, ніж власне в Європі.

Автомобільна промисловість стрімко розвивається, і, судячи із загальних тенденцій, буде змінюватися у найближчі 5 років швидше, ніж це відбувалося протягом останніх 50 років. Почався перехід до електричних та автономних транспортних засобів, що, разом з передовими технологіями виробництва, разюче трансформуватиме сектор у найближче десятиліття. Темпи змін будуть відрізнятися по всьому світу, і ранні інвестиції будуть надходити туди, де зміни є найбільш швидкими.

І Європа поки що програє у цих перегонах. Напрям розвитку автономних машин очолює США, зокрема, завдяки успіхам Waymo, що вже завершила понад 10 мільйонів кілометрів дорожніх випробувань та запустила пілотну програму автономних таксі. А ось у сфері електромобільності впевнено лідирує Китай, повідомляється у дослідженні Transport&Environment (T&E), складеному на базі відкритих повідомлень європейських автовиробників за останні 12 місяців (з червня 2017 р. по червень 2018 р.).

За цей час у виробництво електромобілів (EV) в Китаї було вкладено 21,7 млрд євро, тоді як в Європі надійшло лише 3,2 млрд євро, тобто у сім разів менше.

При цьому Китай виробляє більше машин, ніж Європа, однак різниця не така разюча (23,5 млн. легкових авто, випущених у 2017 р. проти 17 млн у Європі). А, отже, розмір ринку не може пояснити величезну невідповідність інвестицій. Єдине можливе пояснення – різниця в політиці європейської влади та уряду КНР. Якщо в Європі влада лише обмежує кількість шкідливих викидів в автомобілях, то в Китаї політика прямо спрямована на стимулювання виробництва та попиту на електрокари. Амбіційний мандат Китаю, який вимагає від автовиробників виготовлення електромобілів на своїй території, – ось ключовий фактор інвестицій в електромобілі, якого в Європі зараз не вистачає.

Основну частину інвестицій у Китай забезпечили Volkswagen Group, Daimler AG та Nissan. Зокрема, найбільший автовиробник ЄС, Volkswagen Group разом з китайським партнером Anhui Jianghuai оголосив про інвестиції обсягом 10 млрд євро в рамках своєї ініціативи Roadmap E щодо випуску 80 нових моделей електромобілів до 2025 року. Nissan має намір вкласти 8 млрд євро в розширення виробництва у Китаї, плануючи представити на ринку КНР більше 20 моделей електромобілів до 2022 року. Daimler AG утворив разом з BAIC спільне підприємство вартістю 1,6 млрд євро, що дозволить збільшити виробництво електромобілів Mercedes-Benz з новими виробничими потужностями в Пекіні.

Зростання інвестицій у Китай є результатом дії мандату NEV (New Energy Vehicle), укладеного у вересні 2017 р. та який набрав чинності у квітні 2018 р. Ця політика яскраво демонструє чітке прагнення Китаю стати лідером у світовій електромобільній гонці. Сформований за мандатом Каліфорнії ZEV (Zero Emission Vehicles), китайський мандат NEV встановив мінімальні квоти щодо парків легкових автомобілів для виробників. Відтак, у 2019 році не менше 10% продажів нових автомобілів у Китаї має припадати на електричні транспортні засоби. У 2020 році ця квота збільшиться до 12%. За допомогою додаткової політики з розвитку інфраструктури для зарядки, Китай планує до 2025 року збільшити обсяг продажів до 7 млн електромобілів.

Ще більші інвестиції виливаються у виробництво батарей, де китайські виробники, такі як CATL і BYD, зараз перебувають у п'ятірці кращих, витісняючи Panasonic та LG. Компанії зрозуміли, що сильна китайська політика є рушійною силою їхніх інвестицій. Представник VW повідомив Bloomberg, що китайська політика «ідеально підходить для нашої нещодавно оголошеної дорожньої карти [E] для електричних транспортних засобів», ініціативи, спрямованої на збільшення продажів електромобілів до 1,5 мільйонів до 2025 року. В результаті рішення про виробництво електричного MINI в Китаї, BMW стверджував, що дотримується стратегії «Виробництво слідує за ринком».

Компанії ж ЄС не змогли розробити виробництво ключових літій-іонних елементів, які, без сумніву, будуть потрібні, оскільки транспортні засоби активно зазнають електрифікації, а електромережі все більше використовують поновлювані джерела енергії. Європейська Комісія визнала існуючі ризики і в рамках третього пакету мобільності оголосила про стратегічний план дій щодо розробки та виробництва батарей у Європі. Але для досягнення поставлених завдань важливо, щоб електромобілі розвивалися в ЄС у більш значних обсягах.

Крім того, розвиток електромобільних технологій має суттєвий вплив на ринок праці. Дослідження компанії CambridgeEconometricsзробило висновок, що в ЄС може бути створено 206 тис. чистих робочих місць через перехід від транспортних засобів, що працюють на викопному паливі, до відновлюваних джерел енергії до 2030 року. Але для цього потрібні сильні правила, які дозволять індустрії інвестувати тут.

За оцінками T&E, Європа ризикує втратити до 2030 року третину робочих місць у автомобільному виробництві, якщо електричні транспортні засоби будуть не вироблятися, а імпортуватися. Якщо ж європейські виробники серйозно розвиватимуть свої виробничі потужності та забезпечать постачання 90% автомобілів у Європі, кількість робочих місць в автомобільній промисловості до 2030 року знизиться лише на 1% в порівнянні з сьогоднішнім рівнем. А якщо Європа буде досить амбітною для того, щоб стати чистим експортером електромобілів, будуть створені додаткові робочі місця (108% від поточного рівня зайнятості).

Відтак, якщо Європа хоче користуватись економічними, трудовими та кліматичними перевагами переходу до електричної мобільності, їй слід прийняти прогресивну політику, яка активно заохочує інвестиції у виробництво підключених транспортних засобів в Європі, як це зробили Китай і Каліфорнія завдяки своїм мандатам. Сильна політика може допомогти Європі зберегти своє глобальне лідерство у автомобільній промисловості. Інакше, припускають експерти, позицію ЄС і його ключовий сектор може захопити Китай.

 

За матеріалами Transport&Environment (T&E)

 

Автор: Прес-служба ФРА
REVIEW №87 (15.03.2024) Заряджені на відновлення
REVIEW №87 (15.03.2024)

Заряджені на відновлення

Дивитися далі